Теплі стіни - комфортна температура в приміщенні - цілий рік!
Як працює система?
Ви напевно знаєте про теплі підлоги. Переставте теплі підлоги на стіну і ви візуалізуєте технологію системи “Теплі стіни”. Тільки порівняно з підлогою, стіна пропонує в рази велику площу теплообміну для обігріву та охолодження. Отже, ми отримуємо більше тепла, ніж теплі підлоги.
При настінному опаленні є можливість самому вибирати відстань до поверхні нагрівача для максимального комфорту. У разі підлоги з підігрівом, дистанцію контакту з поверхнею нагріву змінити складно.
У підсумку цього уявного протистояння хочеться лише додати, що краще золота середина – суміщення настінного опалення з теплою підлогою – оптимальний варіант.
Система прихована в стінах і ефективно прогріває кімнату навіть у розпал найхолоднішої зими. Якщо порівнювати з конвекційним опаленням, теплі стіни здатні обігріти приміщення без протягів, використовуючи “м ‘яке” тепло.
Розміщення занадто громіздких меблів перед настінною системою знижує ефективність обігріву та охолодження. Наприклад, невеликі полиці, буфети, стіл або диван – цілком допустимі. Однак навісні або великі настінні шафи не підходять, оскільки закривають занадто велику частину поверхні нагріву або охолодження.
Настінне опалення: радіатори чи теплі стіни?
Для ефективної роботи радіаторам необхідна температура подачі до 60 ° C. Система ж теплих стін працює при нагріванні від 26 до 38 ° C. Пов’язано це з набагато більшою нагрівальною площею порівняно з робочою площею радіаторів.
Температура повітря, опалюваного теплими стінами, може бути нижче на 2 ° C, ніж температура повітря, який обігрітий радіаторною системою опалення – але за відчуттями ця різниця в температурі відчуватися не буде. При цьому підраховано, що кожен знижений градус у цьому температурному діапазоні – це економія близько 6% витрат на опалення на рік. А утеплені стіни набагато підвищують цей відсоток економії.
Монтаж теплої стіни електричної
Існує кілька варіантів електричної системи: Кабелі або мати, які і виконують роль обігрівача приміщення. Нештукатурена стіна спочатку утеплюється теплоізоляцією зі вспіненого поліетилену. Далі, кріпиться одножильний або двожильний кабель. Він може вкладатися в проштроблені канавки або під декоративні фальш-панелі. Фіксується за допомогою монтажної стрічки. Потім до нього необхідно підключити підвідний дріт і прихований в гофровану трубу терморегулятор. Вся ця система благополучно ховається за шаром штукатурки або гіпсокартонними плитами.
Інфрачервона плівка – працює, не обігріваючи повітря, а за рахунок приємного променистого тепла: на меблі та іншу поверхню потрапляють інфрачервоні хвилі під прямим кутом, після чого предмети випромінюють цю енергію у вигляді тепла. Для людини це тепло найбільш приємно, оскільки діє аналогічно сонячним променям.
Інфрачервона плівка – це нагрівальна плівка з карбоновими смугами близько 2 мм товщиною. Для її монтажу не потрібен спеціальний каркас – плівку можна кріпити до стіни, відрізаючи за спеціальними лініями необхідний розмір.
Чи можна теплу плівкову підлогу укладати на стіну? Можна. І це має ряд переваг:
- стіни захищені від вологості, а отже, виключається поява грибка;
- не пересушується повітря і не піднімається дрібний пил;
- поширення тепла на рівні тіла, забезпечуючи швидке зігрівання.
При променистому теплі найбільший ККД інфрачервоного випромінювання йде під прямим кутом до повіту поверхні. Таким чином, при обігріві від теплих стін вони вступають в прямий “радіаційний” обмін з людьми, і наші тіла прогріваються ніби “зсередини”. При підлоговому опаленні на нас потрапляє відповідно набагато менший відсоток променистого тепла, ніж падає з боку стін, оскільки, на підлозі ми стоїмо перпендикулярно обігрівачу, в свою ж чергу, відносно стін ми розкриваємо всю площу поверхні наших тіл для попадання прямих променів тепла.
Як покриття на теплі стіни найкраще використовувати гіпсокартонні конструкції та гіпсові будівельні суміші. А якщо плівкову теплу підлогу на стіну обклеїти шпалерами з поліетиленовою підкладкою, то можна суттєво збільшити ефективність роботи ВК-системи.
Теплі стіни водяні
Теплоносієм водяної системи опалення є циркулююча за замкнутою системою вода. Вона може бути як самостійним видом опалення, так і поєднуватися з теплою водяною підлогою.
Принцип кріплення, насправді, не відрізняється від кріплення водяної підлоги. Стіни утеплюються, далі укладається трубопровід. Якщо в приміщенні вже є тепла підлога, то нові елементи просто підключаються до вже існуючої системи. Перед нанесенням штукатурки необхідно провести процедуру випробування системи під тиском. Це обумовлено винятком пошкоджень труб і протікань.
Важливі нюанси встановлення теплих водяних стін:
- монтажні та розподільчі коробки для електропроводки слід встановити ще на етапі планування теплих стін; прокладання самої проводки виконується під фінішним шаром штукатурки;
- штукатурний шар не повинен перевищувати 20-30 мм і виконується в два етапи – по каркасах з арматури, до якої кріпиться трубопровід, і фінішний шар на штукатурну сітку;
- без застосування утеплювача ззовні, можливі значні втрати тепла через стіни.
Комфорт взимку і природна прохолода влітку
Система «теплі стіни» може трансформуватися в систему охолодження в спекотну пору року: достатньо забезпечити циркуляцію холодної води в системі. Справжній кондиціонер у стіні, який за надійністю перевершує технічно складні системи.
Достатньо 16-20 ° C для води, яка тече алюмінієвими багатошаровими композитними трубами, для приємного охолодження приміщення. Потоки повітря і шум, присутній при роботі кондиціонера, виключений, тому стіни здатні охолоджувати повітря в приміщенні без шкоди вашому комфорту, що особливо цінується вночі.
Якщо для охолодження приміщення використовується стеля, конвективний обмін вже дозволяє нам відчувати себе комфортно при кімнатній температурі 26 ° C. Для порівняння: якщо кімната охолоджується за допомогою кондиціонера, необхідно близько 23 ° C для досягнення такого ж рівня комфорту. При поверхневому охолодженні економія витрат на електроенергію досягає до 30%.
Теплі стіни у ванній
Для утеплення ванних кімнат система теплих стін особливо актуальна. Це стосується і комфорту після прийняття водних процедур, і як спосіб профілактики утворення цвілі.
Важливо, щоб стіни у ванній “дихали” і були досить стійкими до вологи. Крім підтримки необхідної температури система видає приплив променистого тепла, який в свою чергу буде компенсувати невеликі перепади від випаровування води, при якому завжди відчувається невелика прохолода.
Оскільки, ванна кімната це приміщення підвищеної вологості, то існують певні правила, які необхідно дотримуватися при монтажі теплих стін:
- потужність кабелю повинна знаходиться в діапазоні 100-180 Вт на метр квадратний;
- необхідно використовувати кабель з підвищеною ізоляцією із заземленою екрануючою металевою оплеткою;
- терморегулятор не можна встановлювати у вологих місцях (найкраще його зовсім винести за межі ванної);
- окреме живлення від щитка з автоматичним вимикачем і пристроєм захисного відключення;
- необхідність приділити належну увагу утепленню стін (бажано використовувати пробковий утеплювач з восковою просоченням);
- монтаж повинен виконуватися кваліфікованим фахівцем з урахуванням перерахованих вище правил.
Якщо задатися питанням, який вид теплих стін вибрати для ванної кімнати – електричний або водяний, то і один і другий варіант мають як свої переваги, так і недоліки.
Наприклад, виключення ризику виникнення короткого замикання – це плюс теплої стіни водяної. А швидкість монтажу і широкий діапазон температурного регулювання – перевага електричної.
Відсутність обігріву при вимкненні електрики – це недолік теплої стіни електричної. А труднощі, пов ‘язані з регулюванням арматури – мінус водяної.
Переваги і недоліки теплих стін:
До вибору системи опалення слід підходити з особливою важливістю і серйозністю, зваживши всі «за» і «проти». Необхідно на етапі планування прорахувати і врахувати важливі нюанси, наприклад, яка система буде основною в опаленні приміщення, а яка додаткова? Чи підійде ця система для обігріву конкретного приміщення? Чи буде ефективна? Як поєднувати систему з особливостями планування? Як прорахувати витрати, тепловтрату, ККД? І багато інших важливих питань.
Розглянувши деякі переваги і недоліки стінового опалення, можна приблизно визначити, чи підійде воно в тому чи іншому дизайнерському і практичному рішенні.
Переваги теплих стін:
- економія палива за рахунок меншої температури нагрівальної поверхні (замість 21-22 ° C – 18-20 ° С) за сезон до 11%;
велика нагрівальна площа; - можливість обходитися насосами меншої продуктивності, ніж при роботі інших систем опалення (наприклад, тепла підлога);
- можливість обігріву двох кімнат одночасно, у разі грамотного планування та встановлення системи на міжкімнатну стіну (з умовою, що стіна споруджена з матеріалів з низькою опірністю теплопередачі);
- високі показники компенсації тепловтрат у порівнянні з теплою підлогою;
- мінімальні конвективні потоки, які виключають піднімання пилу в повітрі і його пересушування (це позитивно впливає на мікроклімат, дозволяє легше дихати, особливо алергікам);
- прихованість системи в стінах, що звільняє додатковий простір для дизайнерських рішень і захищає користувачів від опіків;
- актуальні в застосуванні для приміщень, в яких неможливе встановлення підлогового опалення через вологість або захаращення підлоги (басейни, пральні, ванні, майстерні, гаражі);
- універсальність: можливість використання водяної системи як обігрівальної в холодну пору року та охолоджувальної – у спекотну;
- широкий вибір під будь-які потреби – стінове водяне, електричне (кабелі, мати, ВК-плівкове);
- після вимкнення системи, в приміщенні зберігається тепло ще тривалий час.
Недоліки теплих стін:
- ефективність без перешкод – необхідно ретельно продумувати планування приміщення і не захаращувати стіни зайвими меблями;
- неприпустимо свердлити стіни після виконання монтажу теплих стін, тому навіть повісити картину або дзеркало призведе до утруднення;
- неправильно підібране оздоблення стіни швидко псується і деформується через постійний нагрів;
- ефект теплової подушки – через властивість теплого повітря підніматися, максимальне його накопичення відбувається під стелею, а не в глибині кімнати;
- якщо не використовувати морозостійкі матеріали для зовнішньої стіни і швидке малоінерційне регулювання температури теплоносія, можливе зміщення точки роси, через велику різницю температури стіни зовні і всередині, що може призвести до виникнення конденсату та утворення цвілі;
- враховуючи європейські стандарти, між обігрівною поверхнею стіни і обігрівним повітрям повинна бути різниця 11 ° С, а температура стіни повинна бути максимум 31 ° С. Прогріта стіна до 30 ° С створює цілком комфортну температуру в приміщенні в 19-20 ° С. Але якщо виникає потреба у вищій температурі, прогрівати стіну сильніше буде порушенням стандартів. Тому, найчастіше, фахівці рекомендують використовувати систему опалення теплих стін, як додаткове, а не основне (наприклад, у поєднанні з теплою підлогою).
При грамотному монтажі та правильній експлуатації термін служби «Теплих стін» фактично не поступається періоду експлуатації труб, тобто понад 50 років!
Компанія «Унітех Бау» надає максимально відповідні рішення опалення стін, виходячи з індивідуальних особливостей ваших приміщень і типу стін, враховуючи бюджетні обмеження.
Наші конкурентоспроможні ціни пропорційні ефективному обслуговуванню і роблять «Унітех Бау» кращим вибором для тих, хто хоче максимально підвищити комфорт і поліпшити дизайн свого будинку. А також знайти надійний і економічний спосіб обігріву приміщення.
