Viessmann Vitodens 200-W B2HA: детальний огляд преміальних котлів 49–150 кВт

Тепло в будинку схоже на хорошого адміністратора: поки все гаразд, його не помічаєш, а коли зникло — помічають одразу всі. Насправді за ним стоїть цілком конкретний «працівник» — котел. Про один із них, Viessmann Vitodens 200-W B2HA, ця стаття.

Якщо без складних термінів, це настінний газовий котел, який не любить викидати тепло в димар. Звичайний котел разом із димом відпускає туди й тепло водяної пари, а цей, конденсаційний, його забирає: до 98 % енергії газу перетворюється на тепло для батарей і теплих підлог. До того ж вентилятор у ньому крутиться повільно, тому шумить мало.

І одразу про «150 кВт» у назві: це не електрика, рахунку за світло лякатися не треба. Так позначають теплову потужність. Число велике, бо цей котел розрахований не на однокімнатну квартиру, а на великі об’єкти: багатоквартирні будинки, таунхауси й офісні будівлі. Кілька рис його характеру краще знати наперед:

• Котел іноді «плаче», і це нормально: так виглядає конденсат. Сльози, щоправда, кислі, тому їх відводять окремою лінією.
• Гарячу воду для душу він сам не зробить: потрібен ємнісний водонагрівач, тобто бойлер. Як кухареві каструля.
• Керувати можна зі смартфона через додатковий пристрій Vitoconnect: температуру поправите просто з дивана. Для потужніших моделей сумісність краще уточнити в постачальника.
• Коли одного котла замало, їх ставлять командою від двох до шести. У пік працюють усі й дають до 594 кВт (це шість котлів по 99 кВт), а коли тепла треба менше, працює один, решта відпочиває.

Це була розмова для всіх. Далі — для тих, хто проєктує, будує й обслуговує котельні: з номерами документів виробника, сторінками таблиць і, де потрібно, з вимогами ДБН. Хто поспішає, може одразу перейти до розділу «Vitodens 200-W B2HA коротко»: відповідь вміщається в одну хвилину.

Огляд для фахівців: Viessmann Vitodens 200-W B2HA

Viessmann Vitodens 200-W B2HA — це преміальна лінійка настінних газових конденсаційних котлів потужністю від 49 до 150 кВт. Для великих об’єктів котли 49–99 кВт збирають у каскад із двох–шести, загальною потужністю до 594 кВт.

Ця стаття — детальний огляд моделі за офіційними документами виробника українською мовою. Ми взяли інструкцію з проєктування за квітень 2026 року, інструкції з монтажу та сервісу, інструкцію з монтажу системи видалення продуктів згоряння PPS та інструкції з експлуатації контролерів. Схеми й креслення з цих документів ми зібрали разом і пояснили простими словами. Де це доречно, ми зіставили вимоги виробника з державними будівельними нормами України.

«Унітех Бау» працює з 1992 року: ми проєктуємо й будуємо котельні, системи опалення, водопостачання та каналізації. Vitodens 200-W входить до настінних моделей, які ми пропонуємо замовникам: характеристики й документи виробника зібрано на сторінці Vitodens 200-W B2HA. Тому нижче — не переказ рекламного буклета, а інженерний розбір: що вибирати, як монтувати, що перевіряти під час запуску і що про це кажуть ДБН.

Як читати джерела. У статті розрізняємо три рівні. Дані й вимоги виробника ми подаємо з назвою або номером документа, а ключові таблиці — ще й зі сторінкою. Вимоги ДБН — з номером пункту. Власні висновки «Унітех Бау» позначаємо словами «ми радимо» або «ми рекомендуємо». Німецькі та європейські стандарти, на які посилається виробник (VDI 2035, DWA-A 251, TRGI, FeuVO, EN 12828), самі по собі не є вимогами ДБН, тому ми наводимо їх лише як довідку виробника. Ще про терміни. Систему видалення продуктів згоряння ми для стислості називаємо димовидаленням, а її трубу — димоходом; в Інструкції PPS це «димовідведення». Теплоносій — це вода в усій опалювальній установці, а температура котлової води — температура води в самому котлі, як її називає виробник.

Vitodens 200-W B2HA коротко: відповідь за хвилину

Ось головне, що потрібно знати про цей котел, ще до детального розбору. Усі цифри взято з Інструкції з проєктування 5799757 (04/2026) та інструкцій з монтажу й сервісу.

• Що це. Настінний газовий конденсаційний котел із модульованим циліндричним пальником MatriX і теплообмінником Inox-Radial з нержавіючої сталі.
• Потужність. У документах виробника сім виконань: 49, 60, 69, 80, 99, 120 і 150 кВт (за температурного графіка 50/30 °C). На сторінці Viessmann Україна виконання 69 кВт не перелічено, тому його наявність і артикул уточнюйте в постачальника.
• Каскад. Від 2 до 6 котлів по 49–99 кВт; максимум — 594 кВт за графіка 50/30 °C (шість котлів по 99 кВт; за 80/60 °C — 545,4 кВт). Каскад із спільним димоходом працює тільки з повітрям із приміщення (режим B). Котли 120 і 150 кВт у каскадних таблицях цієї інструкції не наведено; комплектацію таких каскадів уточнюйте в постачальника.
• Паливо. Природний і зріджений газ, категорія II2N3P. На зріджений газ котел переводять налаштуванням газового регулятора й кодової адреси в контролері, без окремого комплекту для переобладнання. Інструкції з монтажу допускають також домішку водню до 20 об. %; виробник попереджає про зниження продуктивності «до 10 %» (деталі — в розділі про пуск).
• ККД. Нормативний ККД до 98 % (за вищою теплотою згоряння Hs).
• Повітря для горіння. Із приміщення (тип B) або ззовні (тип C). Спосіб вибирають на стадії проєкту.
• Автоматика. Vitotronic 100 (постійна температура подачі), Vitotronic 200 (погодозалежне регулювання) і каскадний контролер Vitotronic 300-K.
• Обслуговування. За даними Viessmann Україна, регулятор горіння Lambda Pro Control дозволяє перевіряти димові гази раз на три роки. Повний сервіс виконують за регламентом котла й умовами гарантії.
• Габарити. 380 × 480 × 850 мм (49–60 кВт), 530 × 480 × 850 мм (69–99 кВт), 690 × 600 × 900 мм (120–150 кВт) — довжина × ширина × висота.

Що таке тип B2HA і чому серію називають преміальною

«Тип B2HA» — це позначення виробника для настінних котлів цієї серії. Повна назва в документах звучить як «настінний газовий конденсаційний котел із модульованим пальником MatriX для природного та зрідженого газу, із забором повітря для горіння ззовні та з приміщення встановлення».

Преміальною ми називаємо серію за її технічним складом, а не за ціною. У ній зібрано шість рішень, які впливають на довговічність котла та на витрати під час експлуатації.

• Теплообмінник Inox-Radial. Радіальні поверхні нагрівання з високоякісної нержавіючої сталі розраховані на конденсаційний режим, де утворюється кислий конденсат.
• Пальник MatriX. Модульований циліндричний пальник із довговічною сіткою MatriX із нержавіючої сталі витримує великі температурні навантаження й дає дуже низький рівень викидів.
• Вентилятор із регулюванням обертів. Його швидкість змінюється разом з потужністю, тому котел працює тихо й економить електроенергію.
• Регулятор горіння Lambda Pro Control. Він сам підлаштовується під склад газу, а за даними Viessmann Україна, перевірку димових газів достатньо проводити раз на три роки.
• Широкий діапазон модуляції. За нашим розрахунком із таблиць виробника, мінімальна потужність у 3,75–5 разів менша за максимальну (наприклад, 12–60 кВт або 20–99 кВт).
• Каскадне виконання. З настінних котлів 49–99 кВт можна скласти котельню до 594 кВт.

Розрахунок діапазону модуляції простий. Для котла 60 кВт: 60 ÷ 12 = 5, тобто 1:5. Для 99 кВт: 99 ÷ 20 ≈ 4,95, теж близько 1:5. Для 120 кВт: 120 ÷ 32 = 3,75. Для 150 кВт: 150 ÷ 32 ≈ 4,7. Широкий діапазон означає, що котел рідше вмикається й вимикається в міжсезоння та краще підлаштовується під частковий відбір тепла.

Для яких об’єктів призначена серія

Виробник вказує такі сфери застосування: багатоквартирні будинки, промислові будівлі та громадські споруди. Для каскадів він окремо називає установки з невеликою кількістю великих споживачів: повітряні нагрівачі в супермаркетах і на ринках, у майстернях, виробничих цехах, садових господарствах і гаражах. Каскади також придатні для багатоквартирних будинків із багатьма контурами підлогового опалення, комплексів таунхаусів, офісних та адміністративних будівель, спортивних і багатофункціональних залів.

Для котелень на даху виробник окремо вказує, що установки з багатьма опалювальними контурами «особливо придатні». Місце розміщення котельні в Україні визначають ДБН В.2.5-77. Прибудовані, вбудовані й дахові котельні не допускаються для дошкільних і навчальних закладів (п. 4.9). У нових котельнях газові котли не встановлюють у підвальних (підземних) поверхах (п. 4.11); виняток — реконструкція існуючих котелень. Подробиці — в розділі про ДБН нижче.

Є й межа застосування. За інструкцією, прилад призначений для закритих опалювальних систем за EN 12828 і для нагрівання теплоносія з властивостями питної води. Промислове використання для цілей, відмінних від опалення приміщень і приготування гарячої води, виробник вважає використанням не за призначенням.

Будова котла: Inox-Radial, MatriX, вентилятор і контролер

На рисунку нижче — розрізи трьох типорозмірів із Інструкції з проєктування. Конструкція в усіх виконань однакова: змінюється лише розмір і кількість поверхонь нагрівання. Літерами позначено п’ять ключових вузлів.

Рис. 1. Розрізи Vitodens 200-W B2HA: 49–60 кВт, 80–99 кВт і 120–150 кВт (Інструкція з проєктування 5799757)

• A — теплообмінник Inox-Radial. Корозієстійкі поверхні нагрівання з нержавіючої сталі забезпечують високу експлуатаційну безпеку за тривалого використання.
• B — пальник MatriX. Модульований циліндричний пальник для дуже низького рівня викидів і тихої роботи.
• C — вентилятор повітря для горіння. Регулювання обертів дає малошумну й енергоощадну роботу.
• D — патрубки. Підключення газу та води розташовані знизу.
• E — цифровий контролер котлового контуру. Контролер вмонтований у котел.

Про назви. На сторінці виробу на viessmann.ua пальник названо MatriX-Plus, а регулятор горіння — Lambda Pro Control Plus. В інструкціях типу B2HA, за якими написано цю статтю, ті самі вузли називаються MatriX і Lambda Pro Control. Ми користуємося назвами з інструкцій.

Принцип роботи: від газу й повітря до тепла

Спершу коротко, як працює конденсаційний котел Vitodens 200-W. Нижче шість етапів. Кожен із них далі розібрано в окремих розділах статті.

1. Повітря. Вентилятор подає повітря для горіння: з приміщення (тип B) або ззовні (тип C). Оберти вентилятора змінюються разом із потужністю, тому на малому навантаженні котел працює тихіше.
2. Газ і склад суміші. Газ надходить через патрубок знизу (позначка D на Рис. 1). Lambda Pro Control аналізує струм іонізації й тримає коефіцієнт надлишку повітря λ у діапазоні 1,24–1,44. Електронна газова арматура сама дозує газ залежно від його якості.
3. Горіння. Модульований циліндричний пальник MatriX спалює суміш і плавно змінює потужність. У котла 60 кВт діапазон становить 12–60 кВт за графіка 50/30 °C.
4. Передача тепла. Гарячі продукти згоряння віддають тепло поверхням нагрівання Inox-Radial з нержавіючої сталі. Вода в теплообміннику нагрівається й іде в опалювальний контур.
5. Конденсація. Продукти згоряння містять водяну пару. Коли вода зворотної магістралі достатньо холодна, пара конденсується в котлі й димоході, і її тепло теж іде у воду. Це одна з причин, чому нормативний ККД за вищою теплотою згоряння (Hs) досягає 98 % за графіка 40/30 °C. Конденсат кислий (pH 4–5): його відводять через сифон у каналізацію, за потреби через нейтралізатор.
6. Відведення продуктів згоряння й керування. Охолоджені продукти згоряння виходять через систему димовидалення з патрубка Ø 80 або 110 мм залежно від типорозміру. У режимі C повітря для горіння надходить ззовні тією самою системою «повітря/продукти згоряння». Потужністю керує контролер: Vitotronic 100 тримає постійну температуру подачі, Vitotronic 200 регулює її за погодою, а каскадний Vitotronic 300-K залежно від потреби в теплі вмикає один котел у модульованому режимі або всі.

Паспортні дані добре показують, що відбувається під час конденсації. За зворотної магістралі 30 °C температура продуктів згоряння на номінальній потужності становить 46–66 °C залежно від типорозміру, а на частковому навантаженні — 37–39 °C. За зворотної магістралі 60 °C вона вже 68–80 °C. Чим холодніша зворотна магістраль, тим холодніші продукти згоряння й тим більше пари встигає сконденсуватися.

Для проєкту звідси випливають три висновки. Перший: низькотемпературні графіки дають глибшу конденсацію. Другий: конденсат потрібно відвести, і це окремий розділ статті про конденсат. Третій: димохід розраховують за температурою продуктів згоряння з паспорта, про що йдеться в розділі про димовидалення.

Теплообмінник Inox-Radial

Теплообмінник виготовлено з нержавіючої сталі. Це важливо для конденсаційного котла: у ньому водяна пара з продуктів згоряння конденсується, а конденсат кислий (pH 4–5). Матеріал має витримувати цю агресивну середу роками.

Рис. 2. Поверхні нагрівання Inox-Radial з нержавіючої сталі (фото Viessmann)

Об’єм води в теплообміннику залежить від типорозміру. Для 49–60 кВт він становить 7,0 л, для 69–99 кВт — 12,8 л, для 120–150 кВт — 15,0 л. Виробник також зазначає, що знебарвлення поверхні теплообмінника під час експлуатації — нормальне явище. Воно не впливає ні на працездатність, ні на строк служби.

Чистити теплообмінник потрібно обережно. Інструкція прямо забороняє очищати теплообмінні поверхні щіткою: подряпини на поверхнях, що контактують з продуктами згоряння, можуть викликати корозію. Залишки продуктів згоряння видаляють пилососом, потім поверхню промивають водою. Хімічні очисні засоби не потрібні.

Пальник MatriX і вентилятор

Циліндричний пальник MatriX працює в модульованому режимі, тобто плавно змінює потужність. Вентилятор подає повітря для горіння, а його обертами керує електроніка. Чим менша потужність, тим нижчі оберти й тим тихіше працює котел.

Рівень звукової потужності на частковому навантаженні становить 39 дБ(А) для 49–60 кВт, 38 дБ(А) для 69–99 кВт і 40 дБ(А) для 120–150 кВт. На номінальній потужності він зростає: від 54 до 67 дБ(А) залежно від типорозміру. Ці дані виробник наводить за EN ISO 15036-1.

Під час сервісу пальник знімають (у моделях 69–99 кВт — шістьма гвинтами), а полум’яну голову перевіряють і за потреби міняють на нову з новим ущільнювачем. Електроди розпалу й іонізації чистять невеликою щіткою (не дротяною) або шліфувальним папером. Значення моментів затягування наведено в розділі про обслуговування; їх застосовує лише уповноважений сервіс.

Lambda Pro Control: регулятор горіння, який стежить за газом

Lambda Pro Control — це електронний регулятор горіння. Принцип його дії описаний в інструкції з монтажу так: між силою струму іонізації й коефіцієнтом надлишку повітря λ існує фізичний зв’язок. За газу будь-якої якості струм іонізації максимальний, коли λ дорівнює 1. Регулятор аналізує сигнал іонізації й виставляє λ у діапазон від 1,24 до 1,44. Саме в цьому діапазоні згоряння оптимальне. Потім електронна газова арматура сама дозує потрібну кількість газу залежно від його якості.

З цього випливає практичний наслідок, який цінують експлуатаційники. На природному газі в усьому діапазоні числа Воббе 9,5–15,2 кВт·год/м³ (34,2–54,7 МДж/м³) переналаштування не потрібне. Для газових груп E та LL також нічого не міняють.

Система калібрується циклічно або після збою напруги. Калібрування триває близько 5 секунд після запуску пальника. У цей короткий момент викиди чадного газу можуть ненадовго зрости. Тому вимірювати показники згоряння інструкція радить приблизно через 30 секунд після пуску.

Для контролю в інструкції наведено таблицю, яка зв’язує λ із вмістом CO₂ та O₂. Ось кілька рядків із неї для природного газу E:

• λ = 1,24 — O₂ 4,4 %, CO₂ 9,2 %;
• λ = 1,34 — O₂ 5,7 %, CO₂ 8,5 %;
• λ = 1,44 — O₂ 6,9 %, CO₂ 7,8 %.

Для зрідженого газу P ті самі значення λ відповідають вищому вмісту CO₂: 10,9 %, 10,0 % і 9,3 %. Виробник дає ці цифри, щоб монтажник міг швидко перевірити якість згоряння газоаналізатором під час пуску.

Захист від замерзання й внутрішні захисти

У контролері Vitotronic 100 функція захисту від замерзання активна в усіх режимах роботи. Коли температура котлової води падає до 5 °C, вмикається пальник. Він вимикається знову за 20 °C. Циркуляційний насос запускається разом із пальником і вимикається із затримкою. Ємнісний водонагрівач при цьому нагрівається приблизно до 20 °C.

Для захисту від замерзання циркуляційний насос додатково вмикається приблизно на 10 хвилин із заданим інтервалом, до 24 разів на добу.

У погодозалежного Vitotronic 200 логіка інша. Захист активується, коли зовнішня температура опускається нижче +1 °C, і вимикається, коли вона перевищує +3 °C. У цьому режимі працює насос опалювального контуру, температура котлової води тримається на нижній межі близько 20 °C, а ємнісний водонагрівач нагрівається приблизно до 20 °C.

Окрема функція контролера — захист насоса від блокування. За технічними даними Vitotronic 100 електронний терморегулятор (режим опалення) налаштовано на 82 °C, а запобіжний обмежувач температури — на 100 °C. Обидва значення переналаштувати неможливо.

Технічні характеристики Vitodens 200-W B2HA за типорозмірами

Усі значення в цьому розділі взято з таблиць Інструкції з проєктування 5799757 (04/2026). Виробник ділить серію на три групи за корпусом: 49 і 60 кВт, 69–99 кВт, 120 і 150 кВт. Ми зберегли цей поділ, щоб вам було легко звіряти цифри з документом.

Кілька параметрів однакові для всіх виконань. Усі котли мають категорію II2N3P й ідентифікатор виробу CE-0085CN0050. Ступінь захисту — IP X4 за EN 60529. Нормативний ККД за температур 40/30 °C — до 98 % (за вищою теплотою згоряння Hs). Динамічний тиск газу — 20 мбар для природного газу та 50 мбар для зрідженого. Максимально допустимий динамічний тиск у таблицях Інструкції з проєктування 5799757 (с. 8, 14 і 21) — 25 мбар для природного газу й 57,5 мбар для зрідженого. Якщо тиск вищий, виробник вимагає підключити на вході окремий регулятор. У пускових таблицях інструкцій з монтажу й сервісу для природного газу групи E інша межа — 33 мбар; про цю розбіжність у документах виробника йдеться в розділі про пуск. Доступний напір у системі димовидалення — 250 Па (для Швейцарії 200 Па).

Vitodens 200-W 49 і 60 кВт

• Потужність на природному газі, 50/30 °C: 12,0–49,0 кВт і 12,0–60,0 кВт.
• Потужність на природному газі, 80/60 °C: 10,9–45,0 кВт і 10,9–55,2 кВт.
• Потужність на зрідженому газі, 50/30 °C: 17,0–49,0 кВт і 17,0–60,0 кВт.
• Витрата газу за максимального навантаження: природний газ E — 4,84 і 5,95 м³/год; природний газ LL — 5,62 і 6,91 м³/год; зріджений — 3,57 і 4,39 кг/год.
• Підключення газу: R¾.
• Звукова потужність: 39 дБ(А) на частковому навантаженні; 58 і 67 дБ(А) на номінальній потужності.
• Споживана електрична потужність: 62 і 115 Вт.
• Маса: 65 кг; об’єм теплообмінника — 7,0 л.
• Подача: максимальна температура 76 °C; максимальна витрата 3500 л/год; мінімальна — 450 л/год; робочий тиск до 4 бар.
• Габарити (довжина × ширина × висота): 380 × 480 × 850 мм.
• Димовидалення: патрубок продуктів згоряння Ø 80 мм, канал припливного повітря Ø 125 мм. Температура продуктів згоряння за зворотної магістралі 30 °C: 62 і 66 °C.
• Конденсат: до 6,3 і 8,4 л/год; патрубок Ø 20–24 мм.
• Енергоефективність: сезонна ефективність опалення ηs — 94 %; клас A.

Vitodens 200-W 69, 80 і 99 кВт

• Потужність на природному газі, 50/30 °C: 20,0–80,0 кВт і 20,0–99,0 кВт.
• Потужність на природному газі, 80/60 °C: 18,2–74,1 кВт і 18,2–90,9 кВт.
• Потужність на зрідженому газі, 50/30 °C: 30,0–80,0 кВт і 30,0–99,0 кВт.
• Виконання 69 кВт: розміщується в корпусі 80/99 кВт; його діапазон — 20 (на зрідженому газі 30) – 69 кВт. У переліку Viessmann Україна цього виконання немає (в польському виданні проєктної інструкції його позначено для FR, BE, PL), тому наявність і артикул уточнюйте в постачальника.
• Витрата газу за максимального навантаження: природний газ E — 7,94 і 9,83 м³/год; природний газ LL — 9,23 і 11,43 м³/год; зріджений — 5,86 і 7,26 кг/год.
• Підключення газу: R1.
• Звукова потужність: 38 дБ(А) на частковому навантаженні; 56 і 59 дБ(А) на номінальній.
• Споживана електрична потужність: 126 і 216 Вт.
• Маса: 83 кг; об’єм теплообмінника — 12,8 л.
• Подача: максимальна температура 76 °C; максимальна витрата 5700 л/год; мінімальна — 1300 л/год; робочий тиск до 4 бар.
• Габарити: 530 × 480 × 850 мм.
• Димовидалення: Ø 110 мм для продуктів згоряння та Ø 150 мм для припливного повітря. Температура продуктів згоряння за зворотної магістралі 30 °C: 46 і 57 °C.
• Конденсат: до 11,2 і 14,0 л/год.
• Енергоефективність: ηs — 94 % (80 кВт) і 92 % (99 кВт). У таблиці виробника клас енергоефективності для цих виконань не вказано.

Рис. 3. Габарити Vitodens 200-W 49–60 і 80–99 кВт: вигляд спереду та збоку (Інструкція з проєктування)

Vitodens 200-W 120 і 150 кВт

• Потужність на природному газі, 50/30 °C: 32,0–120,0 кВт і 32,0–150,0 кВт.
• Потужність на природному газі, 80/60 °C: 29,1–110,9 кВт і 29,0–136,0 кВт.
• Зріджений газ: діапазони потужності ті самі, що й для природного.
• Витрата газу за максимального навантаження: природний газ E — 11,99 і 15,03 м³/год; природний газ LL — 13,94 і 17,47 м³/год; зріджений — 8,86 і 11,10 кг/год.
• Підключення газу: R1.
• Звукова потужність: 40 дБ(А) на частковому навантаженні; 54 і 60 дБ(А) на номінальній.
• Споживана електрична потужність: 146 і 222 Вт.
• Маса: 130 кг; об’єм теплообмінника — 15,0 л.
• Подача: максимальна температура 82 °C; максимальна витрата 7165 і 8600 л/год; мінімальна — 3600 л/год; допустимий робочий тиск 6 бар.
• Габарити: 690 × 600 × 900 мм.
• Димовидалення: Ø 110 мм і Ø 150 мм. Температура продуктів згоряння за зворотної магістралі 30 °C: 51 і 60 °C.
• Конденсат: до 17,5 і 21,0 л/год.
• Енергоефективність: ηs — 92 %.

Рис. 4. Габарити Vitodens 200-W 120 і 150 кВт (Інструкція з проєктування)

Як читати ці цифри

Температурні графіки 50/30 °C і 80/60 °C — це температури подачі та зворотної магістралі. Менша температура зворотної магістралі дає більше конденсації й вищий ККД. Тому потужність за 50/30 °C завжди вища, ніж за 80/60 °C: у котла 60 кВт це 60,0 проти 55,2 кВт.

Температура продуктів згоряння важлива для розрахунку димоходу. Для проєктування виробник наводить два значення: за зворотної магістралі 30 °C (визначає розрахунок системи видалення продуктів згоряння) і за 60 °C (потрібне для підбору димоходів із максимально допустимою робочою температурою). Для котла 99 кВт це 57 °C і 72 °C.

Максимальна кількість конденсату — розрахункова величина за DWA-A 251, яку виробник наводить у таблицях. Вона потрібна для підбору нейтралізатора та підйомної установки. Для котла 99 кВт це 14,0 л/год, тобто за повного навантаження майже 14 літрів на годину.

Різниця між мінімальною та максимальною витратою води важлива, коли котел підключають без гідравлічного роздільника. Для 49–60 кВт ця межа — від 450 до 3500 л/год. Якщо витрата у вашій системі виходить за межі, виробник вимагає вжити заходів на установці.

Монтаж на стіні: шаблон, кронштейн, відстані й рама

Vitodens 200-W B2HA — настінний котел. Його вішають на настінне кріплення, яке постачають у комплекті. Для точного монтажу виробник пропонує монтажний шаблон.

Рис. 5. Настінний монтаж: шаблон, кріплення, місце для електричних кабелів (Інструкція з проєктування)

Кріплення до стіни

Гвинти й дюбелі з комплекту придатні тільки для бетону. Якщо стіна з іншого матеріалу, слід використовувати кріпильний матеріал для допустимого навантаження 100 кг (котли 49–99 кВт) або 145 кг (котли 120–150 кВт). Це прямі вимоги інструкції. Маса котла 120–150 кВт — 130 кг, тому запас до 145 кг невеликий і стіну потрібно проєктувати під навантаження.

Різні комплекти підключення можна монтувати праворуч або ліворуч від котла. Підключення з обох боків одночасно неможливе. Трубні коліна можна повернути вниз. Для котлів 120–150 кВт виробник рекомендує монтажну раму, а для підключення опалювальних контурів і ємнісного водонагрівача — замовляти комплекти з’єднань.

Вільний простір для обслуговування

Перед котлом або ємнісним водонагрівачем залиште вільний простір 700 мм для робіт з обслуговування. Збоку (ліворуч і праворуч) вільний простір для обслуговування не потрібен. Це зручно для тісних приміщень і каскадів, де котли стоять поруч.

Особливих відстаней до займистих предметів, наприклад меблів чи картонних коробок, за інструкцією дотримувати не потрібно. За даними виробника, у жодній точці котла та системи видалення продуктів згоряння температура поверхні не повинна перевищувати 85 °C.

Монтажна рама для встановлення на підлозі

Vitodens можна встановити в приміщенні автономно, без кріплення до стіни. Для цього виробник пропонує монтажну раму як приладдя. Вона підходить для всіх типорозмірів 49–150 кВт. Котел на рамі встановлюється на двох рівнях висоти, а регулювальні опори дозволяють вирівняти його.

Рис. 6. Монтажна рама для встановлення котла на підлозі: два рівні висоти (Інструкція з проєктування)

Електричне підключення

Живлення — 230 В, 50 Гц, стаціонарне підключення. Підвідна лінія має бути захищена запобіжником на максимум 16 A. Виробник рекомендує встановити автоматичний вимикач, чутливий до всіх типів струму витоку (клас B), оскільки енергоефективне електрообладнання може генерувати постійний струм витоку. Мережеві кабелі й кабелі насосів — типу NYM 3 G 1,5 мм². Кабелі слабкострумових пристроїв — двожильні, мінімум 0,75 мм² (наприклад, датчик зовнішньої температури, модулі розширення AM1 і EA1).

Якщо загальний струм установки перевищує 6 A, один або кілька модулів розширення підключають до мережі безпосередньо, через мережевий вимикач. У вологих приміщеннях підключати приладдя до мережі на контролері забороняється. У призначеній для цього зоні кабелі мають виступати зі стіни щонайменше на 800 мм, а на кресленні настінного кріплення виробник вказує близько 1200 мм. Це два різні числа в одному документі. Для проєкту безпечніше закласти більший запас.

Газове підключення

Роботи на газовому контурі мають право виконувати лише газівники, уповноважені спеціалізованою газопостачальною організацією. Це прямо записано в інструкції. Газові запірні крани з комплекту котла вже мають вбудовані термічні запобіжні запірні клапани. Максимальний надлишковий пробний тиск — 150 мбар. Виробник радить встановити в газопровід спеціальний фільтр за стандартом DIN 3386.

Розрахунок діаметра газопроводу замовник виконує за витратою газу з технічних даних котла. Для зручності ми зібрали ці значення вище: від 4,84 м³/год для 49 кВт до 15,03 м³/год для 150 кВт на природному газі E.

Якщо котел на зрідженому газі встановлюють нижче рівня землі, виробник рекомендує зовнішній запобіжний електромагнітний клапан із внутрішнім модулем розширення H1. Це рекомендація, а не вимога: в інструкції сказано, що за німецьким регламентом TRF 2021 такий клапан уже не обов’язковий, але практика підтвердила його користь, тому виробник радить його, як і раніше.

Куди ставити котел: тип B чи тип C

Спосіб подачі повітря для горіння — перше рішення проєкту. Від нього залежать вимоги до приміщення, димовидалення та вентиляції. Vitodens 200-W B2HA допускає обидва варіанти: «B» (повітря з приміщення) і «C» (повітря ззовні через коаксіальну або роздільну систему).

Для України (UA) таблиці країн постачання в інструкціях з монтажу та сервісу вказують такі конструкції систем видалення продуктів згоряння: B23, B33, C13, C33, C43, C53, C63, C83 і C93. Категорії газу для UA — II2N3P/II2H3P та I2N/I2H.

Тип B: повітря береться з приміщення

У режимі B котел забирає повітря з приміщення, де стоїть. Виробник наводить такі умови встановлення.

• Чисте повітря. Якщо в повітрі можливі галогеновані вуглеводні або кремнійорганічні сполуки (силоксани), котел допускається лише в режимі із забором повітря ззовні. Приклади такого середовища: перукарні, друкарні, хімчистки, лабораторії.
• Без пилу. Настінні котли заборонено розміщувати в приміщеннях зі значним пилоутворенням.
• Захист від замерзання й вентиляція. Приміщення має бути захищене від замерзання й мати належну вентиляцію.
• Зливи. У приміщенні потрібні злив для конденсату та випускна лінія запобіжного клапана.
• Температура. Максимальна температура навколишнього середовища — 35 °C.

За недотримання цих вказівок право на гарантійне обслуговування втрачає силу, якщо пошкодження котла спричинила одна з перелічених причин. Це прямо записано в інструкції.

Окремий випадок — каскади. Багатокотлові установки Vitodens 200-W зі спільними системами видалення продуктів згоряння з надлишковим тиском виробник передбачив для режиму з відбором повітря з приміщення (конструкція B; Інструкція з проєктування, с. 55). Отже, у котельні з каскадом потрібен приплив повітря для горіння. Розмір вентиляційних отворів в інструкції розрахований за німецькими правилами (FeuVO, TRGI). Для України це розрахунок проєктувальника за ДБН, насамперед за ДБН В.2.5-77 «Котельні», тому ми не переносимо німецькі цифри в цю статтю.

Тип C: повітря ззовні

У режимі C повітря для горіння подається ззовні системою «повітря/продукти згоряння», зазвичай коаксіальним димоходом. Виробник вказує, що в цьому режимі котел можна встановлювати незалежно від розмірів і вентиляції приміщення. Його допустимо ставити в побутових і житлових приміщеннях, у невентильованих підсобних приміщеннях, у шафах (відкритих зверху) і нішах. Можливий також монтаж у горищних приміщеннях із прямим прокладанням системи «повітря/продукти згоряння» через дах.

Є практичні переваги. Електричні запірні пристрої з витяжними агрегатами (витяжний ковпак тощо) під час роботи із забором повітря ззовні не потрібні. Оскільки повітря для горіння омиває з’єднувальний елемент димоходу, особливих відстаней до займистих компонентів тут також не вимагають. Злив конденсату та випускна лінія запобіжного клапана залишаються обов’язковими.

Якщо потрібна система видалення продуктів згоряння сторонніх виробників конструктивного типу C63/C63x, інструкція прямо попереджає: системну перевірку таких димоходів з теплогенераторами Viessmann не виконували. Сертифікація системи за регламентом ЄС про газове обладнання 2016/426 для такої комбінації відсутня. Практичний висновок простий: якщо вам потрібна сертифікована система, беріть димохід виробника.

Вологі приміщення, гаражі й чадний газ

• Вологі приміщення, режим C. Котел допущений до монтажу у вологих приміщеннях (ступінь захисту IP X4, бризкозахищений). Його можна встановлювати в захисній зоні 1, якщо виключено потрапляння струменів води, наприклад із масажного душа.
• Вологі приміщення, режим B. Котел не дозволяється встановлювати ані в зоні 1, ані в зоні 2.
• Гаражі. Випробування, проведені інститутом у німецькому Ессені, на які посилається виробник, підтвердили придатність котла для гаражів. Відстань між підлогою та пальником має бути не менше 500 мм. На місці монтажу котел захищають від механічних пошкоджень рамою або огорожею.
• Сигналізатор CO. Виробник вважає котел іскробезпечним, але визнає, що непередбачені зовнішні впливи дуже рідко можуть призвести до витоку чадного газу. Для таких випадків він рекомендує сигналізатор CO, який можна замовити як приладдя.

Витяжки й блокування

Окремої уваги потребують витяжні пристрої. Витяжний ковпак, вентиляційна витяжка чи кондиціонер, які виводять повітря назовні, створюють розрідження. Якщо котел працює в режимі B одночасно, це може призвести до зворотного потоку продуктів згоряння, тобто до отруєнь, небезпечних для життя. Виробник вимагає або схему блокування, або інші заходи, що гарантують достатній приплив повітря.

Типове рішення — внутрішній модуль розширення H2 (приладдя). Коли вмикається пальник, він вимикає витяжні пристрої. Блокування потрібне, якщо витяжка знаходиться в системі суміжних приміщень із повітрям для горіння.

Що виробник не допускає для режиму B

Для котлів до 50 кВт інструкція перелічує місця, де режим B недопустимий. Це сходові клітки та спільні коридори (виняток — невисокі будинки, де верхня крайка підлоги верхнього поверху нижче 7 м над землею), ванні й туалети без зовнішніх вікон із витяжними шахтами, приміщення зі сховищем вибухонебезпечних чи легкозаймистих речовин та приміщення з механічною чи одношахтною витяжною вентиляцією. Для котлів від 50 кВт і каскадів інструкція (за німецьким Положенням про опалення, на яке вона посилається) вимагає окремого приміщення, а головний вимикач виносить за його межі. В Україні вимоги до приміщень котелень встановлюють ДБН, зокрема ДБН В.2.5-77 «Котельні»; межі її застосування ми розбираємо в розділі про норми. Ми рекомендуємо вже на стадії ескізного проєкту визначити окреме приміщення для котлів від 50 кВт.

Димовидалення: діаметри, довжини, матеріали

Димохід — один із найвідповідальніших вузлів конденсаційної котельні. Помилка тут небезпечна: негерметична або забита лінія може призвести до отруєння чадним газом. Тому виробник присвятив димовидаленню окрему інструкцію (5792352, 02/2026) і окремі таблиці в Інструкції з проєктування.

Діаметри патрубків

Для 49 і 60 кВт патрубок продуктів згоряння має Ø 80 мм, а канал припливного повітря — Ø 125 мм. Для 69–150 кВт це Ø 110 мм і Ø 150 мм. Спільне для всіх: температура продуктів згоряння завдяки конструкції котла гарантовано не перевищує 120 °C. Тому можна застосовувати димоходи з полімерних труб (поліпропілен) із допуском до 120 °C.

Максимальні довжини для одного котла

Таблиця виробника для одноточкового підключення (до 150 кВт) така.

• 49 кВт: 12 м для системи 80/125; 17 м для системи 110/150.
• 60 кВт: 12 м для системи 80/125; 17 м для системи 110/150.
• 80 кВт: 20 м для системи 110/150.
• 99 кВт: 13 м для системи 110/150.
• 120 кВт: 9 м для системи 110/150.
• 150 кВт: 5 м для системи 110/150.

Закономірність очевидна: чим більша потужність, тим коротшою має бути лінія за того самого діаметра. Для 150 кВт на Ø 110/150 допустимо лише 5 метрів. Тому для котлів великої потужності ми закладаємо коротку трасу вже на етапі розміщення обладнання. Рядок для 69 кВт у таблиці окремо не виділено.

Каскадний димохід

Для каскадів виробник дає окремі таблиці з діаметрами лінії від 160 до 250 мм. Максимальна довжина в усіх випадках — 30 м.

• 2× і 3× по 49/60 кВт: діаметр 160 мм.
• 2× і 3× по 80/99 кВт: діаметр 200 мм.
• 4× по 49/60 кВт і 4× по 80/99 кВт (в лінію): діаметр 200 мм.
• 5× і 6× по 49/60 кВт: діаметр 250 мм.
• 5× і 6× по 80/99 кВт: діаметр 250 мм.
• Блочне встановлення 4× і 6× по 80/99 кВт: діаметр 250 мм.

У таблиці виробника трапляється друкарська помилка: рядок «2x 80/90» (Інструкція з проєктування, с. 57) слід читати як 2× 80/99. Каскад працює з надлишковим тиском у спільному димоході. Зворотний клапан димоходу вбудований у кожен котел, але в каскадному димоході виробник вимагає ще й другий клапан для кожного котла (Інструкція з проєктування, с. 54). Його замовляють одночасно з каскадним димоходом: № ZK07169 для 49 кВт, ZK07170 для 60 кВт, ZK07171 для 80 кВт, ZK07172 для 99 кВт. Клапан встановлюють вертикально, безпосередньо за елементом підключення котла в продовженні лінії відхідних газів. Підвіси каскадного димоходу виробник вказує з кроком не більше 1500 мм, а ухил горизонтальної ділянки — 3°.

Рис. 7. Каскадний димохід: кріплення, підвіси ≤1500 мм, ухил 3° (Інструкція з проєктування)

Заміна котла на старому димоході

Виробник окремо розглядає модернізацію. Сучасні системи видалення продуктів згоряння допущені до класу тиску H1, тобто до 5000 Па. Старі димоходи, встановлені в існуючих будівлях, часто сертифіковані за класом тиску P1 або P2. Їх можна застосовувати лише за максимального номінального тиску до 200 Па.

Практичні висновки з інструкції такі.

• Якщо довжина лінії не перевищує таблично допустимої, максимальний тиск у димоході не перевищить 200 Па.
• Ущільнення старих димоходів зношуються. Забезпечити герметичність на довгий строк неможливо, а перевірка чи заміна ущільнень вимагає демонтажу димоходу. Тому виробник радить модернізувати систему.
• У вентиляційних шахтах, де раніше працювали рідкопаливні чи твердопаливні котли, на стінках не повинно бути сірки чи сажі. Якщо шахту не вдається бездоганно очистити, всередину прокладають окрему лінію «продукти згоряння / повітря».
• Алюмінієві димоходи потребують додаткового конденсатовідвідника над підключенням котла. Залишки алюмінію в конденсаті негативно впливають на теплогенератор.

Монтаж димоходу: що вимагає інструкція 5792352

• Лінія має бути якомога коротшою та з мінімумом колін. Коліна не слід ставити одне за одним.
• Горизонтальні з’єднувальні труби до котла прокладають з ухилом не менше 3° (приблизно 50 мм на метр). Опори або підвіси ставлять приблизно через 1 м.
• Ревізійні отвори розташовують так, щоб конденсат не витікав із них: отвір не має бути напрямлений на нижню сторону з’єднувальної лінії.
• Усі ущільнення змащують спеціальним засобом із комплекту, а труби вставляють одна в одну, злегка повертаючи.
• Труби LAS можна скорочувати в зібраному стані. Рухома муфта компенсує приблизно 45 мм.
• Перед пуском сифон потрібно наповнити водою.
• Отвори для подачі повітря для горіння мають бути відкриті й без можливості замикання.

У режимі B слід установити решітку від дрібних тварин в отворі припливного повітря. Інструкція описує п’ять способів прокладання: підключення на зовнішній стіні, вертикальний прохід через похилий або плаский дах, прокладання по зовнішній стіні, прохід через шахту (жорсткий або гнучкий димохід) і підключення до вологонепроникного димаря.

Перевірка герметичності й погодження

Інструкція з монтажу 5792352 вимагає перед роботою на системі видалення продуктів згоряння погодити дії з відповідальним фахівцем з нагляду за димарями й задокументувати це. Це німецька практика. В Україні схему димовидалення ми рекомендуємо погодити в складі проєкту та з газопостачальною організацією до монтажу.

Для систем «повітря / продукти згоряння», які пройшли перевірку разом із теплогенератором, інструкція з монтажу та сервісу котла не вимагає під час пуску випробування надлишковим тиском за участі фахівця з нагляду за димарями. Натомість вона радить спрощений контроль. Монтажник вимірює концентрацію CO₂ або O₂ у повітрі для горіння в кільцевому зазорі. Якщо CO₂ менший за 0,2 % або O₂ більший за 20,6 %, димохід вважається достатньо герметичним. Якщо результат гірший, потрібно перевірити тиск у димоході за статичного надлишкового тиску 200 Па. Після вимірювання отвір обов’язково закривають пробкою: інакше повітря для горіння засмоктуватиметься з приміщення.

Інструкція PPS 5792352 описує й власні критерії. Для систем із надлишковим тиском, де повітря для горіння береться з приміщення, потрібна перевірка тиском 200 Па: димохід вважається достатньо герметичним, якщо витік не перевищує 0,006 л/(с·м²) внутрішньої поверхні. Для систем, які обтікає повітря для горіння ззовні, герметичність можна перевірити за вмістом O₂: відхилення від базового значення не повинно перевищувати 0,2 об. % (0,4 об. % для димоходів із загальним допуском будівельного нагляду).

Гідравліка: вода, тиск, насоси

Vitodens 200-W B2HA призначений для закритих опалювальних систем із примусовою циркуляцією (EN 12828). Теплоносій має відповідати якості питної води. Виробник дозволяє антифриз, але лише спеціальний для опалювальних систем і лише із сертифікатом придатності від його виробника. Використання гліколю як антифризу без достатнього інгібування та буферизації не дозволене.

Вода для наповнення: жорсткість, pH, електропровідність

Якість води — один із найважливіших факторів довговічності. Виробник посилається на VDI 2035 і наводить допустиму загальну жорсткість залежно від сумарної потужності та питомого об’єму установки (літрів води на кВт). VDI 2035 — німецька настанова, тому ми подаємо її як вимогу виробника, а не як норму України. Значення взято з таблиці Інструкції з проєктування (с. 83–84). Питомий об’єм установки — це вся вода в установці (трубопроводи, прилади опалення, ємнісний водонагрівач тощо), поділена на теплову потужність, а не лише вода в котлі.

• Понад 50 до 200 кВт: при питомому об’ємі до 20 л/кВт — не більше 2,0 моль/м³ (11,2 °dH); від 20 до 40 л/кВт — не більше 1,0 моль/м³ (5,6 °dH); понад 40 л/кВт — не більше 0,05 моль/м³ (0,3 °dH).
• Понад 200 до 600 кВт: при питомому об’ємі до 20 л/кВт — не більше 1,5 моль/м³ (8,4 °dH); від 20 л/кВт і більше — не більше 0,05 моль/м³ (0,3 °dH).
• До 50 кВт (котел 49 кВт): питомий об’єм води в котлі 7,0 л ÷ 49 кВт ≈ 0,14 л/кВт, тобто менше 0,3 л/кВт. Для цього рядка таблиці: до 20 л/кВт — не більше 3,0 моль/м³ (16,8 °dH); від 20 до 40 л/кВт — не більше 1,5 моль/м³ (8,4 °dH); понад 40 л/кВт — не більше 0,05 моль/м³ (0,3 °dH).

Для каскадів у таблиці є дві примітки. Якщо котли мають різний питомий об’єм води, вирішальним є найменше значення. Питомий об’єм установки обчислюють за найменшою потужністю окремого котла.

Кілька правил виробника на додачу до таблиці. Заливати установку слід відразу після промивання, щоб залишки води для промивання не спричинили корозії. Значення pH має бути 8,2–10,0 (в установках без алюмінієвих сплавів) і 8,2–9,0 (з алюмінієвими сплавами). Якщо електропровідність теплоносія перевищує 1500 мкСм/см, потрібне знесолення. У системах з алюмінієм знесолення теплоносія необхідне завжди.

Виробник загалом радить пом’якшувати воду для наповнення та підживлення, бо дані водоканалу — лише середні значення. Кількість доданої води та її якість заносять у журнал установки або протоколи обслуговування. Для відсікання шламу й магнетиту рекомендовано магнітні брудовловлювачі.

Тиск, температури й розширювальний бак

• Мінімальний тиск установки: 1,0 бар (0,1 МПа).
• Температури: максимальна температура котлової води — 82 °C; за технічними даними максимальна температура подачі становить 76 °C (49–99 кВт) і 82 °C (120–150 кВт). Щоб зменшити втрати в розподілі, виробник рекомендує температуру подачі не вище 70 °C.
• Запобіжний клапан: входить до комплекту підключення опалювального контуру (приладдя), тиск спрацювання — 4 бари. Випускний трубопровід виводять до зливної воронки.
• Розширювальний бак: обов’язковий за EN 12828. Його розмір виробник не вказує, він залежить від установки й має перевірятися.
• Допустимий робочий тиск: 4 бари для 49–99 кВт і 6 барів для 120–150 кВт.

Під час сервісу тиск у баку перевіряють на охолодженій установці. Тиск на вході бака має бути нижчим за тиск наповнення на 0,1–0,2 бар. Якщо тиск у баку нижчий за статичний тиск установки, у бак додають азот, поки він не перевищить статичний тиск на 0,1–0,2 бар.

Для дахових котелень виробник додає окремий важливий факт. Монтувати пристрій контролю заповненості котлового блоку водою за EN 12828 для Vitodens у дахових котельнях не потрібно: газові конденсаційні котли Vitodens захищені від нестачі води.

Витрата води: мінімум і максимум

• 49 і 60 кВт: мінімум 450 л/год, максимум 3500 л/год.
• 69, 80 і 99 кВт: мінімум 1300 л/год, максимум 5700 л/год.
• 120 кВт: мінімум 3600 л/год, максимум 7165 л/год.
• 150 кВт: мінімум 3600 л/год, максимум 8600 л/год.

Ці межі треба враховувати, коли котел підключають без вбудованого гідравлічного роздільника. Якщо витрата виходить за межі, на установці вживають відповідних заходів. Циркуляційний насос у котлі має подавати достатню кількість води на подолання (переважно невеликих) втрат тиску в контурі теплогенератора. Насоси опалювальних контурів забезпечує замовник.

Підлогове опалення й пластикові труби

Системи підлогового опалення й контури з дуже великим водонаповненням (понад 15 л/кВт) слід підключати до конденсаційного котла через триходовий змішувач. У подавальну магістраль підлогового контуру потрібно вбудувати термостатний обмежувач максимальної температури. Якщо в радіаторних контурах застосовано пластикові труби, виробник рекомендує також термостат-обмежувач. Для полімерних труб радять антидифузійні (щоб кисень не проникав крізь стінки). Якщо таких труб немає, систему розділяють окремим теплообмінником.

Гаряча вода: підключення ємнісного водонагрівача

Котел може нагрівати ємнісний водонагрівач через комплект підключення (приладдя). Датчик температури ємності — Viessmann NTC 10 кОм, довжина лінії 3,75 м, ступінь захисту IP 32. Контролер Vitotronic 100 дозволяє налаштувати температуру гарячої води в діапазоні 10–68 °C.

Рис. 8. Схеми підключення ємнісного водонагрівача: ємність ліворуч і праворуч від котла (Інструкція з проєктування)

Виробник наводить таблицю об’ємів ємнісного водонагрівача залежно від потужності котла.

• 49–80 кВт: менше 350 л.
• 99 кВт: менше 400 л.
• 120 і 150 кВт: менше 500 л.

У таблиці (Інструкція з проєктування, с. 85) стоїть знак «менше». Речення перед нею в українському тексті побудовано неоднозначно: «якщо об’єми водонагрівача, вказані нижче, не досягаються, ми рекомендуємо підключити ємнісний водонагрівач за гідравлічним роздільником з боку вторинного контуру». Ми не беремося тлумачити це за виробника. Якщо ємність водонагрівача близька до цих значень, схему підключення уточніть у постачальника. Однозначна вимога інша: у каскадах ємнісний водонагрівач підключають за гідравлічним роздільником, з боку вторинного контуру опалювальної установки.

Ємнісний водонагрівач завжди підключають із того боку, де підключені опалювальні контури. Підключення з протилежного боку недопустиме. Під час експлуатації слід стежити, щоб теплова потужність теплогенератора максимально безперервно передавалася на ємність. Контролер Vitotronic має регулювання температури ємності з пріоритетним увімкненням. У граничних діапазонах виробник радить за можливості експлуатувати ємність паралельно з насосом опалювального контуру та циркуляційним насосом завантаження, без пріоритету. Якщо ємність монтують на подачі або на зворотній магістралі, треба передбачити видалення повітря. Приклади монтажу виробник публікує на сайті viessmann-schemes.com.

Конденсат: відведення, матеріали, нейтралізація

Конденсаційний котел перетворює водяну пару з продуктів згоряння на воду. Цю воду називають конденсатом. Вона кисла: у конденсаційному котлі та димоході утворюється конденсат із pH 4–5. Тому відведення конденсату — не дрібниця, а частина проєкту. Виробник присвятив цьому в Інструкції з проєктування кілька сторінок зі схемами.

Рис. 9. Відведення конденсату: сифон котла, лінія до каналізації, нейтралізатор (Інструкція з проєктування)

Вимоги виробника до лінії конденсату

• Лінія має бути видимою: потрібна можливість вільного спостереження за відведенням до каналізаційного зливу.
• Лінію прокладають із постійним ухилом і сифонним затвором з боку каналізації.
• Потрібна можливість відбору проб.
• Придатні лише корозієстійкі матеріали. Оцинковані труби та матеріали з міддю застосовувати заборонено.
• Допустимі матеріали каналізаційних труб: кераміка, твердий ПВХ, ПВХ, поліетилен високої щільності, поліпропілен, ABS/ASA, нержавіюча сталь і боросилікатне скло.
• Сифон на конденсатовідвіднику запобігає виходу продуктів згоряння. Його заповнюють водою перед першим пуском.
• Побутова каналізація має складатися з матеріалів, стійких до кислого конденсату.
• Між сифоном і нейтралізатором має бути встановлений повітряний клапан.

Якщо котел стоїть нижче рівня зворотного підпору стічних вод, виробник вимагає скористатися установкою для усмоктування конденсату (підйомною установкою). Це частий випадок для існуючих підвальних котелень (нові газові котельні в підвальних поверхах п. 4.11 ДБН В.2.5-77 не допускає, окрім реконструкції): якщо точка зливу нижче рівня підпору, самопливне відведення неможливе. У переліку приладдя виробник наводить автоматичну установку усмоктування конденсату № ZK02486 для конденсату з pH не нижче 2,8. Її збірний резервуар — 2,0 л, зливний шланг — Ø 10 мм довжиною 5 м.

Виробник додає застереження, яке варто запам’ятати. Місцеві правила каналізації та особливі технічні умови можуть вимагати виконання, відмінного від описаного. Тому до монтажу потрібно звернутися до комунальної служби, яка відповідає за каналізацію.

Нейтралізація конденсату

Для котлів від 25 кВт виробник посилається на німецький робочий листок DWA-A 251: потрібно перевірити, чи потрібна система нейтралізації, або забезпечити достатнє змішування конденсату з побутовими стічними водами. Склад конденсату з Vitodens відповідає вимогам цього листка. Для України це довідкова інформація виробника, а рішення про нейтралізацію приймає проєктувальник за ДБН і за вимогами водоканалу.

Виробник пропонує три нейтралізатори за потужністю (Рис. 10), а також виконання з настінним кріпленням. Таблиці й номери для замовлення — в Інструкції з проєктування, с. 81–82.

• Для однокотлових установок 35–60 кВт: № ZK03653; габарити 300 × 200 мм, під’єднання DN 20.
• Для однокотлових установок від 80 кВт і каскадів до 500 кВт: № 7441823; габарити 410 × 230 мм, під’єднання DN 20.
• Для каскадів понад 500 кВт: № 7437829; габарити 600 × 400 мм, подача DN 20, злив DN 25.

Рис. 10. Нейтралізатори конденсату для різних потужностей (Інструкція з проєктування)

Настінних виконань два. Пристрій № 7968319 призначений для котлів 35–60 кВт і постачається з гранулятом 3,5 кг. Пристрій № 7968320 призначений для котлів 50–500 кВт, гранулят — 10,0 кг. Для котлів 50–500 кВт є також система нейтралізації № 7968321 (гранулят 10,0 кг, висота наповнення 909 мм).

Нейтралізатор заповнюють гранулятом. Його витрата залежить від режиму роботи установки, тому в перший рік експлуатації її потрібно кілька разів перевірити. Одного заповнення має вистачати приблизно на рік. Перевірка нейтралізатора входить до переліку робіт з обслуговування в інструкції з монтажу та сервісу.

Приклад підбору. Для каскаду з шести котлів по 99 кВт загальна потужність — 594 кВт. Це більше за 500 кВт, тому за таблицею виробника підходить нейтралізатор № 7437829. Для каскаду з трьох котлів по 80 кВт (240 кВт) підходить № 7441823. Максимальна кількість конденсату для шести котлів по 99 кВт становить 6 × 14,0 = 84 л/год.

Що про конденсат кажуть ДБН

• ДБН В.2.5-64:2012 зі Зміною № 1, п. 17.1. Не допускається скидати в каналізацію конденсат із групових димоходів за квартирного опалення без відповідної нейтралізації шкідливих речовин. Норма сформульована для групових димоходів квартирного опалення; для котельні це орієнтир, а не пряма вимога.
• П. 19.8. Для самопливних каналізаційних трубопроводів застосовують пластикові, полімерні, чавунні та бетонні труби. Це не суперечить переліку матеріалів виробника (ПВХ, поліетилен, поліпропілен), але норма вимагає ще враховувати температуру рідини та корозійну стійкість.
• П. 19.28. Прилади, борти яких розташовані нижче за рівень люка найближчого оглядового колодязя, мають бути захищені від підтоплення стічною рідиною в разі його переповнення. Норма стосується санітарних приладів, але для підвальної котельні ми радимо мислити так само: якщо точка зливу конденсату нижче люка колодязя, потрібна підйомна установка.
• П. 21.15. Улаштування й розрахунок нейтралізаційних та інших установок для очищення стічних вод виконують за вимогами, прийнятими в державі.
• ДБН В.2.5-75:2013, п. 10.1.2. Допустимі концентрації забруднювальних речовин у стічних водах на вході біологічного очищення приймають за Правилами приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення.

Каскад до 594 кВт: два–шість котлів на одну котельню

Каскадом називають кілька котлів, які працюють на спільну систему як один теплогенератор. Для Vitodens 200-W B2HA каскад збирають із 2–6 котлів по 49–99 кВт. Максимальна сумарна потужність — 594 кВт за графіка 50/30 °C, тобто шість котлів по 99 кВт. За графіка 80/60 °C шість котлів дають 545,4 кВт. Контролер Vitotronic 300-K вмикає й вимикає котли залежно від потреби в теплі. Може працювати лише один котел у модульованому режимі, а може й усі шість.

Є важлива умова. Багатокотлові установки зі спільним димоходом з надлишковим тиском виробник передбачив для режиму з відбором повітря з приміщення (конструкція B). Отже, у котельні з каскадом потрібно закласти приплив повітря для горіння. Це випливає з Інструкції з проєктування (с. 55), і ми розбирали його в розділі про тип B та тип C.

У документі виробника в одному місці трапляється друкарська помилка: каскад описано як «до 396 кВт». Правильні дані в таблицях і основних перевагах: 6 × 99 = 594 кВт. Котли 120 і 150 кВт у каскадних таблицях цієї інструкції не наведено; комплектацію каскадів із них уточнюйте в постачальника.

Рис. 11. Каскад із двох настінних котлів Vitodens 200-W (фото Viessmann)

Два способи розмістити каскад

Виробник пропонує два основні рішення. Перше — монтаж в лінію на стіні за допомогою монтажного пристрою. Друге — встановлення блоками або рядами на монтажній опорі. Для чотирьох котлів блок має схему 2 × 2, для шести — 2 × 3. У таблицях димоходу блочне встановлення наведено для котлів 80/99 кВт.

Рис. 12. Каскад Vitodens 200-W: монтаж в лінію та блоком (Інструкція з проєктування)

До комплекту поставки багатокотлової установки входять:

• від двох до шести котлів Vitodens 200-W;
• каскадний контролер Vitotronic 300-K;
• телекомунікаційний модуль каскаду для кожного котла;
• занурювальний датчик температури;
• монтажна опора або настінний монтажний пристрій;
• гідравлічний каскад із високоефективним циркуляційним насосом і теплоізоляцією.

Допоміжне приладдя замовляють залежно від проєкту: каскадний димохід, гідравлічний роздільник зі з’єднувальними трубами й теплоізоляцією (або адаптер каскадного модуля), коліна для кутового монтажу. Каскадний модуль для кожного котла містить циркуляційний насос, кульові крани, кран наповнення та спорожнення, газовий запірний кран, запобіжний клапан і теплоізоляцію.

Гідравлічний роздільник і витрата води

Для каскадів виробник радить використовувати гідравлічний роздільник і замовляти його разом з обладнанням. Роздільник підключається до опалювальних контурів з умовним проходом DN 80 (PN 6). Якщо роздільника немає, до контуру підключають адаптер каскадного модуля DN 100. Підключення кожного котла — G 1½.

Рис. 13. Каскад із гідравлічним роздільником: подача HV, зворотна HR, запобіжний клапан, видалення повітря (Інструкція з проєктування)

Максимальну об’ємну витрату води на каскаді виробник наводить у таблиці залежно від кількості котлів і різниці температур Δt. Ось кілька значень (для 2, 3, 4, 5 і 6 котлів).

• 49 кВт, Δt = 15 К: 5,6; 8,4; 11,2; 14,0; 16,8 м³/год.
• 60 кВт, Δt = 15 К: 6,9; 10,3; 13,8; 17,2; 20,6 м³/год.
• 80 кВт, Δt = 20 К: 6,9; 10,3; 13,7; 17,2; 20,6 м³/год.
• 99 кВт, Δt = 20 К: 8,5; 12,8; 17,0; 21,3; 25,5 м³/год.

Ці цифри легко перевірити розрахунком. Потужність дорівнює витраті, помноженій на теплоємність води та різницю температур: V = Q ÷ (1,163 × Δt). Для шести котлів по 99 кВт: 594 ÷ (1,163 × 20) ≈ 25,5 м³/год. Це збігається з таблицею виробника.

Циркуляційний насос каскадного модуля — VI Para MAXO 25-130/11 (230 В, керування 0–10 В). Його споживана потужність — від 8 до 140 Вт. Загальна довжина кабелів шини, що їх надає замовник, не повинна перевищувати 50 м.

Резервування за ДБН: чому каскад зручний

Для дахових газових котелень висотних будівель ДБН прямо вимагають резервування, і каскад із кількох однакових котлів тут доречний. Норма ДБН В.2.2-41:2019, п. 14.2.1.3, вимагає, щоб котлів було не менше трьох, а їхня загальна продуктивність становила не менше 100 % розрахункової кількості тепла за відмови одного з них.

Простий розрахунок. Потужність котла залежить від температурного графіка: для 99 кВт це 99,0 кВт за 50/30 °C і 90,9 кВт за 80/60 °C. Тому спершу визначають графік, за яким реально працює система. Нехай три котли однакові. Якщо один зупинився, працюють два, тобто 2/3 встановленої потужності. Щоб це дорівнювало 100 % розрахункового навантаження Q, кожен котел має давати не менше Q ÷ 2. Для навантаження 190 кВт три котли по 99 кВт підходять лише за 50/30 °C: після відмови одного лишається 198 кВт. За 80/60 °C два котли дають 181,8 кВт, цього мало, і потрібен каскад із чотирьох (3 × 90,9 = 272,7 кВт). Для навантаження 400 кВт трьох котлів по 99 кВт замало за будь-якого графіка. Тоді потрібен каскад із шести котлів: після відмови одного працюють п’ять, тобто 495 кВт за 50/30 °C і 454,5 кВт за 80/60 °C. Обидва значення більші за 400 кВт.

Узагальнимо для котлів по 99 кВт за відмови одного, за графіків 50/30 °C і 80/60 °C. Три котли дають 198 і 181,8 кВт, чотири — 297 і 272,7 кВт. П’ять котлів дають 396 і 363,6 кВт, шість — 495 і 454,5 кВт. Ці числа ми порахували самі, вони не взяті з документів. Остаточний склад обладнання визначає проєктувальник з урахуванням усіх норм і технічних умов, а вимога п. 14.2.1.3 стосується саме дахових котелень висотних будівель.

Автоматика: Vitotronic 100, 200 і 300-K

Контролер вбудований у котел. Він складається з основного блока, електронних модулів і знімної панелі керування. Виробник пропонує три контролери, кожен для свого завдання.

Vitotronic 100, тип HC1B: постійна температура подачі

Контролер Vitotronic 100 — це електронний регулятор котлового контуру для режиму з підвищеною температурою котлової води. Він підходить для установок із простою автоматикою. Керування виконується за допомогою дисплея з крупним шрифтом і контрастним зображенням, а блок керування знімний.

• Режими: опалення й гаряча вода, тільки гаряча вода, черговий режим. Також є літній режим «w»: пальник вмикається лише для нагрівання ємнісного водонагрівача.
• Налаштування: температура котлової води та гарячої води, режим роботи, коди, тест реле, режим перевірки.
• Захист: захист від замерзання (у всіх режимах), захист насоса від блокування, вбудована діагностика, індикація техобслуговування.
• Регулювання температури приміщення: потрібне приладдя Vitotrol 100 (типи UTA, UTDB або UTDB-RF).
• Параметри: 230 В, 50 Гц, номінальний струм 6 A; навколишня температура під час експлуатації 0–40 °C; діапазон температури гарячої води 10–68 °C.

Vitotronic 200, тип HO1B: погодозалежне регулювання

Vitotronic 200 регулює температуру котлової води та подачі залежно від температури надворі. Він має графічний дисплей із текстом, контекстною довідкою та цифровим таймером.

• Контури. Один опалювальний контур без змішувача та до двох контурів зі змішувачем.
• Таймер. Добова й тижнева програми, автоматичний перехід між літнім і зимовим часом, резерв ходу 14 днів. Мінімальний період між перемиканнями — 10 хвилин; до чотирьох циклів на добу.
• Режими комфорту. Економний режим, режим вечірки, програма відпустки, зниження температури, підвищення зниженої температури, скорочення часу нагрівання.
• Гаряча вода. Приготування з пріоритетним увімкненням, додаткова функція короткочасного нагрівання до вищої температури, регулювання циркуляційного насоса.
• Опалювальні криві. За заводськими налаштуваннями нахил становить 1,4, а рівень — 0. Для систем підлогового опалення інструкція радить нахил 0,2–0,8, для низькотемпературних систем — 0,8–1,6.
• Сервісні функції. Програма видалення повітря та програма сушіння бетону.
• Геліосистема. З модулем SM1 регулювання приготування гарячої води геліоустановкою з підтримкою опалення.

Мову меню вибирають під час першого пуску: у заводському стані текст на дисплеї німецькою. Про це варто пам’ятати заздалегідь і разом із користувачем налаштувати зручну мову під час інструктажу (крок 38 пускового переліку).

Vitotronic 300-K, тип MW2B: каскадний контролер

Vitotronic 300-K — погодозалежний цифровий контролер каскаду та опалювального контуру. Він призначений для багатокотлових установок Vitodens 200-W із Vitotronic 100 у кожному котлі.

• Схема вмикання. Контролер сам керує схемою послідовного вмикання котлів із індивідуально вибраним порядком.
• Контури. До двох опалювальних контурів зі змішувачем; для другого й третього контурів потрібен модуль розширення (приладдя).
• Гаряча вода. Адаптивне регулювання температури водонагрівача з пріоритетним перемиканням і регулювання системи пошарового завантаження водонагрівача.
• Підлога. Функція нагрівання безшовної підлоги для системи підігріву підлоги.
• Зв’язок. За LON до 32 контролерів опалювального контуру Vitotronic 200-H (потрібен телекомунікаційний модуль LON).

Зв’язок, модулі та дистанційне керування

• Vitoconnect, тип OPTO (приладдя). Wi-Fi-інтерфейс для дистанційного керування установкою та обслуговування через мобільні застосунки Viessmann. В Інструкції з проєктування його вказано як приладдя до всіх трьох контролерів, а перелік підтримуваних контролерів виробник відсилає шукати на vitoconnect.info. На сторінці виробу на viessmann.ua застосунки ViCare, ViGuide і Vitoconnect позначено виноскою «до 60 кВт». Для котлів потужніше за 60 кВт сумісність варто підтвердити в постачальника.
• Внутрішній модуль розширення H1. Підключення зовнішнього запобіжного електромагнітного клапана для зрідженого газу.
• Внутрішній модуль розширення H2. Блокування витяжних пристроїв, коли горить пальник у режимі B.
• Зовнішні модулі AM1 та EA1. Модулі розширення для додаткових функцій; зовнішнє увімкнення та блокування виробник описує у поєднанні з модулем EA1.
• Vitotrol 200-A, 300-A, 200-RF. Пристрої дистанційного керування контурами (для Vitotronic 200 і 300-K).
• Датчик зовнішньої температури. Потрібен для погодозалежного регулювання.

Перший пуск, налаштування й обслуговування

Пуск — окремий етап зі своїм переліком операцій. Виробник дає в інструкції з монтажу й сервісу один перелік операцій для трьох випадків: первинного введення в експлуатацію, огляду й технічного обслуговування. Для моделей 69–99 кВт у переліку 38 кроків. Така сама кількість у інструкції на 49–60 кВт, а в інструкції на 120–150 кВт — 36 кроків. Кожен крок позначено, до якого випадку він належить: частину операцій виконують лише під час першого пуску, а частину повторюють щороку.

Окремо виробник випускає чек-лист обслуговування для фахівців. У трьох чек-листах (49–60, 69–99 і 120–150 кВт) однаково по 22 робочі кроки з графою «Виконано». У чек-листах для 49–60 і 120–150 кВт деталь пальника названо «жарова сітка», а для 69–99 кВт — «полум’яна голова». Далі ми розбираємо обидва списки так, як їх читає монтажник: спочатку пуск, потім сервіс.

Лише для уповноваженого сервісу. Коди контролера, положення регулювальних гвинтів газової арматури, вимірювання тиску газу та складу продуктів згоряння, а також моменти затягування наведено нижче, щоб замовник і проєктувальник бачили обсяг робіт. Це не інструкція для самостійного виконання. Монтаж, введення в експлуатацію, огляд і сервіс виробник доручає уповноваженим фахівцям, а виконувати роботи слід за документом на ваш типорозмір.

Усі числа й моменти затягування нижче взято з інструкції на котли 69–99 кВт (05/2023). Для 49–60 кВт ці значення збігаються. Для 120–150 кВт частина значень інша: наприклад, момент для електродів і для полум’яної голови там 3,0 Н·м. Тому перед роботою звіряйтеся з документом саме на ваш типорозмір.

Підготовка води, наповнення й видалення повітря

Перші кроки пуску стосуються системи, а не котла. Як теплоносій виробник вимагає використовувати воду питної якості. Якщо жорсткість перевищує значення таблиці, яку ми розібрали в розділі про гідравліку, потрібне пом’якшення води. Установку перед наповненням ретельно промивають.

• Тиск у розширювальному баку. Перед наповненням перевіряють тиск на вході мембранного розширювального бака.
• Газовий кран. На час наповнення його закривають.
• Наповнення. Через кран наповнення й спорожнення котла (в багатокотловій установці — через кран на гідравлічному каскаді). Тиск установки має бути вищим за 1,0 бар.
• Видалення повітря з котла. Теплообмінник котла 69–99 кВт має дві спіралі. Для однокотлової установки з комплектом підключення з вбудованим гідравлічним роздільником повітря видаляють методом прокачування: спочатку з першої спіралі, потім із другої. Для цього перемикальний вентиль ставлять у положення 1, потім 3. Після закінчення його повертають у положення 2: щоб котел міг працювати, вентиль має стояти саме так.
• Видалення повітря з установки. Програма видалення повітря вмикається із сервісного меню контролера (утримуванням двох клавіш приблизно 4 секунди). Газовий кран на цей час закритий. Також перевіряють тиск установки.

Ще дві дії, які легко пропустити. Сифон конденсатовідвідника заповнюють водою (у багатокотловій установці — і сифон колектора відхідних газів), а зливний шланг прокладають без колін з постійним нахилом. Потім перевіряють герметичність усіх підключень контурів опалення та гарячої води й підключення до електромережі.

Мова, час і перевірка датчика відхідних газів

Для погодозалежного контролера Vitotronic 200 під час першого пуску текст відображається німецькою (це заводський стан). Мову вибирають у розширеному меню: «Налаштування → Мова». Час і дату задають там само. Їх потрібно налаштувати ще раз після тривалого простою (приблизно 18 днів).

Після налаштування часу контролер самостійно перевіряє датчик температури відхідних газів. Якщо датчик розташований неправильно, пуск переривається і з’являється код A3. Це не поломка, а захист: датчик потрібно правильно встановити, і лише тоді продовжувати.

Опалювальним контурам можна присвоїти власні назви, специфічні для установки. Це зручно, коли контурів кілька.

Газ: вид, число Воббе й тиск

Перед пуском з’ясовують вид газу та число Воббе. Ці дані запитують у газопостачальної організації або в постачальника зрідженого газу. Електронний регулятор згоряння Lambda Pro Control працює для природного газу в усьому діапазоні числа Воббе 9,5–15,2 кВт·год/м³, тому переналаштування під природний газ не потрібне.

Для зрідженого газу котел переналаштовують. Лише для уповноваженого сервісу. На котлах 69–99 кВт виробник описує такі дії (інструкція № 5817708, с. 38).

1. Встановити регулювальний гвинт на обох газових комбінованих регуляторах у положення «2».
2. Увімкнути мережевий вимикач.
3. У режимі кодування 2 в загальних параметрах (для регулятора постійної температури — у групі 1) установити код «11» на значення «9», а потім код «82» на значення «1» (робота на зрідженому газі). Потім для коду «11» встановлюють значення, відмінне від «9».
4. Вийти із сервісних функцій і відкрити газовий кран.
5. Приклеїти наклейку «G 31» поруч із газовим комбінованим регулятором (вона є в технічній документації).

Статичний і динамічний тиск газу вимірюють на вимірювальному штуцері «PE» газового регулятора. Манометр підключають, послабивши гвинт, але не викручуючи його повністю. Задане значення статичного тиску — не більше 57,5 мбар. Динамічний тиск (тиск витікання) вимірюють приладом із роздільною здатністю не гірше 0,1 мбар. Виробник дає таблицю дій залежно від результату (інструкції № 5817698, с. 39; № 5817708, с. 41; № 5817703, с. 40).

• Природний газ, група E: нижче 17 мбар — пуск не виконувати й повідомити газопостачальну організацію; 17–33 мбар — котел можна вводити в експлуатацію; вище 33 мбар — на вході встановлюють окремий регулятор тиску газу й налаштовують його на 20 мбар.
• Зріджений газ: нижче 25 мбар — пуск не виконувати; 25–57,5 мбар — можна вводити; вище 57,5 мбар — окремий регулятор, налаштований на 50 мбар.
• Інші групи газу. У таблиці виробника для груп H, L/LL/S/K і Lw нижні межі становлять відповідно 13, 18 і 16 мбар, а верхня межа для природного газу скрізь 33 мбар.

Тут у документах виробника є розбіжність. У таблицях Інструкції з проєктування (с. 8, 14, 21) максимально допустимий динамічний тиск природного газу — 25 мбар, а в пусковій таблиці інструкцій з монтажу й сервісу вище 33 мбар потрібен окремий регулятор. Для зрідженого газу обидва документи дають 57,5 мбар. Пусковий поріг 33 мбар описує дії під час пуску; чи припустимий такий тиск у проєкті, виробник у цих документах не уточнює. Тому проєктне значення тиску природного газу проєктувальник погоджує з виробником і з оператором газорозподільної мережі (ГРМ).

Дві примітки з інструкції. По-перше, до і після робіт на газовому обладнанні виробник вимагає виміряти вміст CO. По-друге, під час першого пуску повітря в лінії подачі газу може викликати несправність. Приблизно через 5 секунд натискають кнопку розблокування «R».

Окремий розділ інструкцій з монтажу та сервісу («Додавання водню») стосується складу газу. Газовий конденсаційний котел придатний до роботи з додаванням водню до 20 об. %. Виробник пише про зниження продуктивності «до 10 %» (інструкції № 5817698, с. 128; № 5817708, с. 127; № 5817703, с. 129). Це можна прочитати як втрату на величину до 10 %, але документ не пояснює, від якої бази її рахують і чи йдеться саме про теплову потужність. Для об’єкта, де водень у мережі можливий, це уточнюють у виробника. Сторінка виробу на viessmann.ua також вказує готовність до 20 % водню. У документах, якими ми користувалися, вимог до газопроводу й арматури під водень немає. Якщо така домішка можлива в мережі, питання вирішує проєктувальник разом із газопостачальною організацією.

Для зрідженого газу з резервуара є додаткова вимога: під час першого пуску або заміни резервуар двічі промивають, а потім ретельно видаляють повітря з резервуара й з’єднувального газопроводу.

Після вимірювання виробник вимагає закрити газовий кран, зняти манометр, закрити вимірювальний штуцер гвинтом, а потім перевірити його герметичність: відкрити кран, увімкнути котел і перевірити штуцер на витік. Витік газу на штуцері може призвести до вибуху.

Максимальну теплову потужність у режимі опалення можна обмежити через сервісне меню («Макс. потужність опалення»). У заводському стані значення відповідає 100 % номінальної потужності. Обмеження налаштовується через діапазон модуляції.

Склад продуктів згоряння: що вимірюють і які норми

Регулятор Lambda Pro Control сам забезпечує оптимальне згоряння. Тому під час першого пуску й обслуговування потрібен лише контроль показників. Виробник вимагає виміряти CO і CO₂ або O₂.

• CO: для всіх видів газу менше 1000 ppm.
• CO₂ на мінімальній і максимальній потужності: 7,5–9,5 % для природного газу E і LL; 8,8–11,1 % для зрідженого газу P.
• O₂ для всіх видів газу: 4,0–7,6 %.

Показник CO менше 1000 ppm — сервісний критерій для продуктів згоряння: його вимірюють газоаналізатором в отворі відхідних газів на елементі підключення котла (інструкція № 5817708, с. 48). Не плутайте його з нормою для повітря в приміщенні: це різні вимірювання з різними критеріями.

Порядок вимірювання такий. Газоаналізатор підключають до отвору відхідних газів на елементі підключення котла. Відкривають газовий кран, вмикають котел і подають запит теплогенерації. Спершу задають мінімальну потужність (в сервісному меню — «Базове навантаження»), вимірюють і записують значення. Потім задають максимальну потужність («Повне навантаження») і повторюють вимірювання.

Є важлива деталь: регулятор згоряння під час введення в експлуатацію виконує самокалібрування. Тому викиди вимірюють приблизно через 30 секунд після запуску пальника. Якщо значення виходить за межі діапазону (відхилення понад 1 %), перевіряють герметичність системи «повітря/продукти згоряння».

Для систем «повітря/продукти згоряння», які пройшли перевірку разом із теплогенератором, виробник радить просту перевірку під час введення в експлуатацію: виміряти концентрацію CO₂ або O₂ у повітрі для горіння в кільцевому зазорі димоходу. Якщо CO₂ менше 0,2 % або O₂ більше 20,6 %, димохід вважається достатньо герметичним. Якщо результат гірший, потрібно перевірити тиск у димоході за статичного надлишкового тиску 200 Па. Після перевірки отвір для вимірювання закривають пробкою. Без неї повітря для горіння буде всмоктуватися з приміщення.

Усі результати записують у протокол у додатку до інструкції. У протоколі є рядки для статичного й динамічного тиску газу, CO₂, O₂ і CO на мінімальній та максимальній потужності, тож його зручно заповнювати відразу під час пуску.

Опалювальні криві й інші налаштування контролера

Контролер сам розпізнає компоненти установки й автоматично встановлює коди. Решту налаштовують під конкретну систему. Найважливіше для погодозалежної автоматики — опалювальна крива.

• Заводські значення: нахил 1,4, рівень 0.
• Підлогове опалення: нахил 0,2–0,8.
• Низькотемпературні системи: нахил 0,8–1,6.
• Задана кімнатна температура. Її налаштовують окремо для кожного контуру. Крива зміщується вздовж осі заданої температури.
• Контури зі змішувачем. Якщо в установці є контури зі змішувачем, температура подачі контуру без змішувача на заводі вища на 8 К. Різницю змінюють кодом «9F».

Лише для уповноваженого сервісу. Для зв’язку Vitotronic 200-H з котловим контролером через LON виробник наводить таблицю налаштувань (інструкція № 5817708, с. 52). У ній указано номери абонентів (наприклад, 1, 10 і 11), код «79:1» для менеджера помилок, коди «7b» і «81» для передачі часу, «97» для зовнішньої температури. В одній мережі LON не допускаються однакові номери абонентів, і лише один контролер може бути менеджером помилок. Передавання даних може зайняти кілька хвилин, а перевірку абонентів запускають із сервісного меню.

Індикація «Обслуговування» з’являється, коли досягнуто граничних значень за кодами «21» і «23» (напрацювання або інтервал часу). Мигає червоний індикатор несправності. Якщо повідомлення підтвердили, але не скинули, воно повертається наступного понеділка (погодозалежний контролер) або через 7 днів (контролер постійної температури). Після виконання робіт кодування скидають, і відлік починається з нуля.

Завершує пуск крок 38: виробник установки зобов’язаний передати користувачеві інструкцію з експлуатації та провести інструктаж.

Що показує котел під час пуску: типові несправності

Інструкція містить схему, яка пов’язує етап запуску з кодом і першою дією. Вона корисна, бо пояснює, де саме зупинилася послідовність.

• Вентилятор не запускається. Приблизно через 51 с — код F9. Перевіряють вентилятор, його кабелі, живлення та керування.
• Немає розпалювання. Код EE. Перевіряють модуль розпалювання (керуюча напруга 230 В) і подачу газу.
• Газовий регулятор не відкривається. Теж код EE. Перевіряють регулятор і тиск підключення газу.
• Немає струму іонізації. Код EE. Перевіряють налаштування іонізаційного електрода й видаляють повітря з газопроводу.
• Пальник вимикається за температури нижче заданої й одразу вмикається знову. Перевіряють герметичність системи видалення продуктів згоряння (можлива рециркуляція) і динамічний тиск газу.
• Самокалібрування не завершилося. Код E3: потрібно забезпечити достатній відбір тепла й натиснути «R». Код Eb: перевіряють відстань між іонізаційним електродом і сіткою пальника, відповідність виду газу (код «82», налаштування регулятора) і систему видалення продуктів згоряння.
• Датчик відхідних газів розташований неправильно. Код A3, пальник заблоковано.

Ці коди разом з іншими зібрано в таблиці «Коди несправностей» в інструкції. Ми не відтворюємо її повністю, бо вона належить конкретному контролеру та версії документа.

Технічне обслуговування: 22 кроки

Щорічне обслуговування — це не «заміна фільтрів», а послідовність перевірок газового, водяного, димового й електричного трактів. Виробник зводить її в чек-лист із 22 кроків. Ми наводимо його в порядку документа.

1. Відкрити водогрійний котел.
2. Налаштувати час і дату (за потреби, лише для погодозалежного контролера).
3. Перевірити герметичність усіх підключень контурів опалення та гарячої води.
4. Перевірити вид газу.
5. Виміряти статичний і динамічний тиск газу.
6. Демонтувати пальник і перевірити ущільнювач.
7. Перевірити полум’яну голову, за потреби замінити.
8. Перевірити зворотний клапан.
9. Перевірити й налаштувати електроди розпалювання та іонізації.
10. Очистити теплообмінні поверхні.
11. Змонтувати пальник.
12. Перевірити конденсатовідвідник і очистити сифон.
13. Перевірити пристрій нейтралізації конденсату (за наявності).
14. Перевірити мембранний розширювальний бак і тиск установки.
15. Перевірити функціонування запобіжних клапанів.
16. Перевірити міцність електричних підключень.
17. Перевірити герметичність деталей газового тракту за робочого тиску.
18. Перевірити якість згоряння.
19. Перевірити вільну прохідність і герметичність системи видалення продуктів згоряння.
20. Перевірити зовнішній запобіжний клапан для зрідженого газу (за наявності).
21. Запитати й скинути індикацію «Обслуговування».
22. Встановити фронтальну панель облицювання.

В Інструкції з проєктування виробник називає перевагою серії регулятор Lambda Pro Control, який подовжує інтервал перевірок до 3 років. На сторінці Viessmann Україна уточнено, що йдеться про перевірку димових газів. Це характеристика серії, а не вимога до конкретного об’єкта, і повний сервіс вона не скасовує. Реальну періодичність визначають за документами на котел і за умовами експлуатації установки.

Пальник, електроди й зворотний клапан

Роботи на пальнику починають із безпеки. Вимикають вимикач на контролері й знеструмлюють прилад. Закривають газовий кран і запобігають його несанкціонованому відкриттю. Відкидають контролер, знімають захисну кришку, від’єднують кабелі вентилятора, газового регулятора, блока розпалювання, заземлення й електрода іонізації, відкручують газову трубу й 6 гвинтів пальника.

Виробник попереджає: не торкатися поверхні полум’яної голови. Перевіряють ущільнювач пальника й за потреби міняють його. Полум’яну голову замінюють разом з ущільнювачем. Вона кріпиться чотирма гвинтами Torx.

Електроди розпалювання та іонізації оглядають на знос і забруднення. Чистять їх невеликою щіткою (не дротяною) або шліфувальним папером. Це потрібно робити обережно, щоб не пошкодити дротяну сітку пальника. Зазори перевіряють за кресленням виробника. Якщо вони не в нормі або електроди пошкоджені, електроди міняють разом з ущільнювачем і регулюють їх положення.

Зворотний клапан розташований під вентилятором. Для доступу відкручують 3 гвинти й знімають вентилятор. Перевіряють заслінку й ущільнювач на забруднення та пошкодження, за потреби замінюють.

Лише для уповноваженого сервісу. Моменти затягування для моделей 69–99 кВт виробник наводить у тексті (інструкція № 5817708, с. 44–46):

• Полум’яна голова, 4 гвинти Torx: 4,5 Н·м.
• Вентилятор, 3 гвинти: 3,0 Н·м.
• Гвинти електродів: 2,0 Н·м.
• Гвинти пальника (хрест-навхрест): 8,5 Н·м.
• Різьбове з’єднання газової труби (з новим ущільнювачем): 15 Н·м.

Після складання обов’язкова перевірка герметичності газового з’єднання. Для цього виробник дозволяє використовувати лише допущені засоби виявлення течі (EN 14291). Засоби з недопустимими речовинами, наприклад нітритами чи сульфідами, можуть спричинити матеріальні збитки. Залишки засобу після випробування потрібно видалити.

Теплообмінник, сифон і нейтралізатор

Теплообмінник чистять без щітки. Подряпини на поверхнях, які контактують із продуктами згоряння, можуть викликати корозію, а щітка заганяє накип у щілини. Тому залишки продуктів згоряння видаляють пилососом, а поверхню промивають водою. Електронні компоненти під час промивання потрібно захистити. Хімічні очисні засоби не потрібні. Знебарвлення поверхні теплообмінника — нормальне явище, воно не впливає на роботу й термін служби.

Далі перевіряють теплоізоляційну плиту (за наявності) на пошкодження. Потім очищують сифон: знімають кришку й шланг, відкручують накидну гайку, знімають сифон, чистять його, перевіряють вільне зливання конденсату в каналізацію, наповнюють сифон водою і встановлюють назад. У багатокотловій установці також чистять сифон колектора відхідних газів. Якщо конденсат виходить через вентиляційний отвір, виробник вимагає прочистити розташовану далі зливну лінію або замінити її.

Нейтралізатор конденсату (якщо він є) перевіряють окремим кроком. Гранулят витрачається залежно від режиму роботи, а за даними Інструкції з проєктування одного заповнення має вистачати приблизно на рік.

Розширювальний бак і запобіжні клапани

Мембранний розширювальний бак перевіряють на охолоджений установці. Порядок такий.

1. Спорожнити установку, щоб манометр показував «0», або закрити ковпачковий клапан на баку й скинути тиск.
2. Якщо тиск на вході бака нижчий за статичний тиск установки, додати азот. Тиск на вході має перевищувати статичний на 0,1–0,2 бар.
3. Додавати воду, поки тиск наповнення в холодній установці не перевищить тиск на вході бака на 0,1–0,2 бар.

Допустимий робочий тиск — 4 бар. Запобіжні клапани перевіряють на функціонування. Окремо перевіряють міцність електричних підключень.

Деталі, безпека й запасні частини

Контрольний лист починається із застереження: монтаж, пуск, огляд, обслуговування й ремонт виконують лише уповноважені фахівці. Під час робіт прилад знеструмлюють і захищають від повторного вмикання, а газовий кран закривають і блокують від випадкового відкриття. Після монтажу обов’язково перевіряють герметичність газового тракту.

Ремонт деталей із функцією безпеки не допускається. У разі заміни використовують лише оригінальні запасні частини Viessmann або частини, допущені виробником, і монтують їх із новими ущільненнями. Деталі для обслуговування та запасні частини можна знайти й замовити в магазині партнерів Viessmann, на сторінці запасних частин.

Що вимагають ДБН до котельні з Vitodens 200-W

Документи виробника описують котел, димовидалення, гідравліку й автоматику. Але котельня — це ще й будівля, покрівля, газопостачання, пожежна безпека. Ці вимоги встановлюють державні норми. Ми розібрали ті ДБН, які безпосередньо стосуються дахової або вбудованої котельні з Vitodens 200-W, і перевірили цитовані пункти за текстами норм.

Одразу зробимо застереження. Це не заміна проєкту. Це карта: які норми відкрити й що в них шукати.

Як перевірити, що норма чинна

Чинність ДБН перевіряють на державному порталі e-construction.gov.ua. Алгоритм простий.

1. Відкрийте портал і знайдіть норму за позначенням, наприклад «ДБН В.2.5-77:2014».
2. Перегляньте вкладку «Основна інформація»: там указано статус і наказ, яким норму затверджено.
3. Перевірте, чи є зміни. Для багатьох норм на порталі є кілька записів: основний текст, зміна № 1, актуалізований текст.
4. Для проєкту використовуйте актуалізований текст «зі Змінами».

Ми зустріли випадок, коли для однієї норми на порталі є записи з різним статусом: старий запис позначено як архівний, а запис з актуалізованою редакцією — як діючий. Тому статус завжди звіряйте за датою редакції та за наказом, яким норму затверджено.

ДБН В.2.5-77:2014 «Котельні»: сфера дії й межа 0,2 МВт

Основна норма для котелень — ДБН В.2.5-77:2014 «Котельні» (зі Зміною № 1). П. 1.1 каже, що вона встановлює вимоги проєктування при новому будівництві, реконструкції, капітальному ремонті та технічному переоснащенні існуючих котелень незалежно від їх продуктивності, з паровими, водогрійними й пароводогрійними котлами та теплогенераторами. Обмеження: надлишковий тиск пари не більше 3,9 МПа, температура води не вище 200 °C. Котли Vitodens 200-W, де температура котлової води не перевищує 82 °C, у цей діапазон укладаються.

П. 1.2 (у редакції Зміни № 1) називає винятки. Норма не поширюється на проєктування, зокрема, котелень теплових електростанцій, пересувних і електрокотелень, а також котелень з котлами й теплогенераторами, на які не поширюються вимоги НПАОП 0.00-1.26 (та ще одного документа з переліку літератури норми), продуктивністю до 0,2 МВт включно. У примітці до п. 1.2 сказано, що дахові котельні продуктивністю до 0,2 МВт включно проєктують відповідно до вимог цих норм.

Що це означає на практиці? Норма оперує продуктивністю 0,2 МВт (200 кВт). Ось проста арифметика для Vitodens 200-W.

• Один котел на 99 кВт. Менше за 200 кВт.
• Два котли по 99 кВт. 198 кВт, тобто ще нижче порога.
• Три котли по 80 кВт. 240 кВт, вище порога.
• Шість котлів по 99 кВт. 594 кВт, значно вище порога.

Це лише арифметика, а не висновок про застосовність норми. Остаточно визначає проєктувальник: чи підпадає саме ваша котельня під виняток, залежить ще й від умови про НПАОП 0.00-1.26. Дахова котельня до 0,2 МВт у будь-якому разі проєктується за ДБН В.2.5-77.

У тексті ДБН є ще одна обставина. Посилання на НПАОП 0.00-1.26 у п. 1.2 лишилося, хоча цей документ скасовано розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 166-р. Тому умову винятку «на які не поширюються вимоги НПАОП 0.00-1.26» проєктувальник тлумачить з урахуванням чинних правил охорони праці. Це питання до нього, а не висновок нашої статті.

Дахова котельня за ДБН В.2.5-77: що саме обмежує норма

Окрім винятку 0,2 МВт, у ДБН В.2.5-77 є пункти саме про дахові котельні. Нижче ті з них, які стосуються каскаду з Vitodens 200-W. Їх перевірено за актуалізованою редакцією 2022 року зі Зміною № 1.

• П. 4.4–4.7. Паливо, температура, потужність. Дахові котельні проєктують на природному газі, з водогрійними котлами, температура нагрівання води в яких не вище 115 °C. Для житлових і громадських будівель продуктивність дахової котельні не перевищує 5,0 МВт, а одинична потужність котла без барабанів — 1,25 МВт. Для виробничих будівель продуктивність не нормується.
• П. 4.5. Кількість котелень і сусідство. Не можна влаштовувати дві й більше дахових котелень на одній будівлі, а для секційних будівель — на одній секції. Не допускається також розміщення котелень, що безпосередньо примикають зверху або збоку до житлових приміщень квартир. У цьому пункті йдеться про кількість котелень, а не про кількість котлів.
• П. 4.9–4.11. Де котельню влаштовувати не можна. П. 4.9 не допускає проєктувати прибудовані, вбудовані й дахові котельні для дошкільних і навчальних закладів, закладів охорони здоров’я та відпочинку, закладів соціального захисту населення (крім центрів зайнятості). Заборона стосується й окремих котлів та обладнання. П. 4.10 забороняє котельні, що безпосередньо примикають до приміщень на понад 50 осіб одночасного перебування або розташовані прямо над ними чи під ними. П. 4.11 не допускає газових котлів у підвальних (підземних) поверхах, а котлів на скраплених газах — ще й у цокольних. Для реконструкції існуючих газифікованих котелень у підвалах зроблено виняток, якщо інші рішення неможливі.
• П. 6.4, 6.8. Приміщення. Приміщення дахової котельні виконують в одному об’ємі, без міжповерхових перекриттів. Для газового палива передбачають зовнішні легкоскидні огороджувальні конструкції площею не менше 0,05 м² на 1 м³ об’єму котельного залу. Віконні прорізи обладнують пристроями, що запобігають розкиданню скла, не порушуючи вимог до евакуації.
• П. 6.10–6.11. Виходи. З дахової котельні передбачають не менше двох виходів із протилежних боків. Один із них, основний, сполучає котельню зі сходовою кліткою основної будівлі. Якщо приміщення має довжину до 12 м, допускається один вихід. На пласкому даху виходи з котельні на покрівлю влаштовують через протипожежний тамбур-шлюз 1-го типу. Вихід на загальну сходову клітку (крім незадимлюваних сходових кліток типу Н1) теж іде через такий тамбур-шлюз з підпором повітря у разі пожежі.
• П. 6.12–6.15. Пласка покрівля. Проходи й площадки обслуговування мають негорюче покриття та негорючу огорожу з поручнями заввишки не менше 0,9 м. Ширина проходів — не менше 1 м. Покрівлю в місці котельні й на відстані не менше 6 м від зовнішніх стін виконують із негорючих матеріалів. Низ віконних прорізів (крім дверних) має бути не менше ніж на 0,5 м вище за прилеглий дах. Окремо норма вимагає захисту від несанкціонованого проникнення (п. 6.13).
• П. 18.9, 23.4. Вентиляція й відокремлення. Для дахових котелень на газі передбачають не менше ніж трикратний повітрообмін за годину. Повітря для горіння при цьому не враховують. Котельню відокремлюють від суміжних приміщень протипожежними стінами, перегородками й перекриттями з класом вогнестійкості не менше REI 45 (EI 45) та групою М0. Ці конструкції мають бути парогазонепроникними.
• П. 13.4.8. Газовий пальник. Газовикористовуюче обладнання потужністю понад 100 кВт у дахових, прибудованих і вбудованих котельнях житлових та громадських будівель повинно мати пальники з приладами автоматизованого контролю герметичності запірної арматури подавання газу.

Що це означає для Vitodens 200-W? Нижче порівняння норми з паспортними даними. Це наше зіставлення, а не висновок про застосовність норми.

• Температура. Максимальна температура подачі за паспортом — 76 °C для котлів 49–99 кВт і 82 °C для 120–150 кВт. Обидві цифри нижчі за 115 °C.
• Потужність. Один котел до 150 кВт і каскад із шести котлів по 99 кВт (594 кВт) лишаються значно нижче меж 1,25 МВт і 5,0 МВт.
• Паливо. Котел допускає зріджений газ, але для дахової котельні пп. 4.4–4.6 вимагають природного газу.
• Об’єкт і поверх. За п. 4.9 для дошкільних і навчальних закладів вбудована, прибудована чи дахова котельня не допускається. За п. 4.11 у нових котельнях газові котли в підвальних (підземних) поверхах не допускаються; виняток — реконструкція існуючих котелень. Ми читаємо це так: для школи чи дитячого садка лишається окремо розташована котельня. Рішення приймає проєктувальник.
• Повітря для горіння. У режимі B котел бере повітря з приміщення, а п. 18.9 не включає це повітря в трикратний обмін. Тому в режимі B на даху витрату повітря для горіння потрібно враховувати окремо.
• Пальник понад 100 кВт. Номінальне теплове навантаження за паспортом — 113,3 кВт для котла 120 кВт і 142,0 кВт для котла 150 кВт. У котла 99 кВт воно становить 92,9 кВт. Отже, вимога п. 13.4.8 стосується виконань 120 і 150 кВт. Чи має конкретний котел такий пристрій контролю, у статті не розглядається: це питання до проєктувальника й постачальника.

Дахова газова котельня у висотній будівлі: ДБН В.2.2-41:2019

ДБН В.2.2-41:2019 «Висотні будівлі» визначає висотну будівлю як багатоповерхову будівлю з умовною висотою понад 73,5 м. Розділ 14.2.1 присвячено теплопостачанню та опаленню. З нього нам потрібні такі пункти.

• П. 14.2.1.2. Системи теплопостачання й опалення висотних будівель приєднують до централізованих теплових мереж через теплові пункти. Допускається теплопостачання від автономного, зокрема відновлюваного, джерела тепла.
• П. 14.2.1.3. Як автономне джерело тепла дозволено застосовувати дахові газові котельні установки. Їх проєктують згідно з ДБН В.2.5-20, ДБН В.2.5-77 і СНиП 2.04.14. Котельні рекомендується розташовувати на даху найвищої частини висотної будівлі. Котлів (теплогазогенераторів) має бути не менше трьох, і їхня загальна продуктивність повинна становити не менше 100 % розрахункової кількості тепла за відмови одного з них.
• П. 14.2.1.4. У разі пожежі в будь-якому приміщенні висотної будівлі подачу газу до дахової котельні автоматично блокують. Крім того, на рівні землі передбачають ручне відключення подачі газу до котельної установки. Навколо приміщення дахової котельні встановлюють огорожі, щоб конструкції, що розлетілися внаслідок вибуху, не впали на прилеглу територію.
• П. 14.2.1.8. За автономного джерела тепла внутрішні системи теплопостачання висотної будівлі приєднують за залежною або незалежною схемою.
• П. 14.2.1.14. Кількість насосів визначають з урахуванням режиму роботи й можливих змін витрат води, але не менше двох: один робочий і один резервний.

З цих пунктів для Vitodens 200-W є три практичні зауваження. Перше: вимога трьох котлів добре лягає на каскад. Арифметику ми показали вище, в розділі про каскад. Друге: подача газу. Автоматичне блокування газу під час пожежі та ручне відключення на землі — це вимоги до подачі газу в котельню, а не до самого котла. Третє: насоси. Вимога п. 14.2.1.14 стосується насосів систем теплопостачання; як її зіставити з каскадним модулем, де циркуляційний насос стоїть на кожному котлі, вирішує проєктувальник.

Є й застереження виробника, пов’язане з дахом. В Інструкції з проєктування сказано, що для дахових котелень пристрій контролю заповнення котлового блоку водою згідно з EN 12828 не потрібен: газові конденсаційні котли Vitodens захищені від нестачі води.

Покриття, на якому стоїть котельня: ДБН В.2.6-220:2017

Котельня на даху — це ще й навантаження на покриття. ДБН В.2.6-220:2017 «Покриття будівель і споруд» містить кілька пунктів, які потрібно врахувати.

• П. 5.1.3. Якщо загальна площа світлопропускного заповнення й обладнання на покритті не перевищує 15 % його поверхні, покрівлю призначають такою, що не експлуатується. За 15–30 % потрібен додатковий шар для ходіння. Розміщення обладнання на площі понад 30 % поверхні не допускається; тоді передбачають технічні поверхи (технічні горища).
• П. 5.6.1–5.6.2. Для суміщеного покриття котельні слід застосовувати на окремих ділянках конструкції, що легко скидаються. Їхня питома маса не повинна перевищувати 70 кг/м². У розрахунках приймають середню тривалість вибуху 0,25 с.
• П. 7.1.2. Передача динамічних і зсувних навантажень на покрівлю від устаткування й механізмів, установлених на покритті, не допускається.
• П. 7.1.3. Там, де потрібне обслуговування обладнання на покрівлі, передбачають ходові доріжки, які не заважають відведенню води.
• П. 13.4. Динамічні навантаження від апаратів і устаткування на покрівлю не передаються. У місцях пропуску стояків, труб і кабелів потрібні сталеві патрубки з фланцями й герметизація.

Практичний наслідок такий. У дахової котельні димохід, газопровід і трубопроводи можуть проходити через покрівлю. У таких місцях норма вимагає сталевих патрубків з фланцями й герметизації. Це потрібно закласти ще на етапі проєкту.

Вода, пожежа й каналізація: ДБН В.2.5-64:2012

У ДБН В.2.5-64:2012 «Внутрішній водопровід та каналізація» (зі Зміною № 1) для котельні важливі п. 8.5 та пункти про каналізацію. П. 8.5 вимагає: вбудовані, прибудовані та надбудовані (дахові) котельні обладнують внутрішнім протипожежним водопроводом з витратами води, визначеними як для будинків, до яких вони прибудовані, вбудовані або надбудовані, з урахуванням призначення цих будинків, ступеня вогнестійкості, категорії з вибухопожежної небезпеки та умовної висоти. Пункти 17.1, 19.8, 19.28 і 21.15 про відведення конденсату ми розглянули в розділі про конденсат.

Інші норми, на які вказує ДБН В.2.2-41

У пункті 14.2.1.1 висотної норми зазначено, що системи теплопостачання й опалення висотних будівель проєктують згідно з ДБН В.2.5-39, ДБН В.2.5-56 і ДБН В.2.5-67 з урахуванням положень цієї норми. Для газопостачання названо ДБН В.2.5-20:2018 «Газопостачання». Для пожежної безпеки об’єктів — ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об’єктів будівництва. Загальні вимоги». Ми згадуємо їх лише як перехресні посилання. Конкретних вимог із цих документів у статті немає: їх потрібно читати в актуальній редакції.

Перелік перевірок на етапі проєкту

Підсумуємо розбір у вигляді списку. Це перелік питань, на які проєктувальник відповідає до замовлення обладнання.

1. Тип виконання. Режим B (повітря з приміщення) чи режим C (повітря ззовні). Якщо в приміщенні є галогеновані вуглеводні або силоксани, тільки режим C. Каскад зі спільним димоходом під надлишковим тиском виробник допускає лише в режимі B.
2. Потужність і склад. Один котел 49–150 кВт чи каскад із 2–6 котлів по 49–99 кВт. Чи потрібне резервування за ДБН (потужність котла беруть за реальним температурним графіком: 99 кВт за 50/30 °C і 90,9 кВт за 80/60 °C).
3. Димовидалення. Довжина й діаметр за таблицями виробника; для каскаду спільний димохід із вбудованим клапаном зворотного потоку в кожному котлі та другим клапаном для кожного котла в самому димоході; перевірка старого димоходу.
4. Газ. Вид і група, число Воббе, тиск на вході, допустимий діапазон тиску (25 мбар у проєктній інструкції проти порогу 33 мбар у пускових таблицях; значення погоджують з виробником і оператором ГРМ). Для зрідженого газу — перемикання й наклейка G 31. Склад газу з’ясовують, якщо в мережі можливе додавання водню.
5. Вода. Жорсткість, pH, електропровідність; випадки з алюмінієм; об’єм системи й ємнісного водонагрівача.
6. Гідравліка каскаду. Гідравлічний роздільник, витрата, підключення ємнісного водонагрівача.
7. Конденсат. Матеріали, ухил, нейтралізатор (напільний чи настінний), підйомна установка, дозвіл водоканалу.
8. Електрика. Автомат, УЗО, перерізи кабелів, відстань до шини.
9. Автоматика. Vitotronic 100, 200 чи 300-K; дистанційне керування (для котлів потужніше за 60 кВт сумісність Vitoconnect варто підтвердити); мова меню.
10. Норми будівлі. Де котельню можна влаштувати (ДБН В.2.5-77, пп. 4.9–4.11: заклади освіти, підвальні поверхи, сусідство з приміщеннями на понад 50 осіб); ДБН В.2.5-77, В.2.2-41 і В.2.6-220 для даху; В.2.5-64 для води та каналізації; газопостачання за В.2.5-20.

Питання та відповіді

Коротко про головне

• Viessmann Vitodens 200-W B2HA — настінний конденсаційний котел 49–150 кВт із каскадом до 594 кВт.
• Вирішальні вузли серії: теплообмінник Inox-Radial, пальник MatriX і регулятор згоряння Lambda Pro Control.
• Принцип роботи: повітря й газ, горіння в пальнику MatriX, тепло в теплообмінник Inox-Radial, конденсація пари за холодної зворотної магістралі, відведення конденсату та продуктів згоряння.
• Режим B або C визначає все: димовидалення, витяжки, приміщення. Галогеновані вуглеводні та силоксани допускають тільки режим C, а каскад зі спільним димоходом під надлишковим тиском працює лише в режимі B.
• Довжини димоходу, діаметри й кількість котлів беруть із таблиць виробника, а не з пам’яті.
• Вода, конденсат і нейтралізатор — частина проєкту, а не додаток до нього.
• Пуск виконують за переліком виробника: газ, тиск, склад продуктів згоряння, герметичність димоходу, протокол.
• Обслуговування — 22 кроки в кожному з трьох чек-листів виробника; ремонт деталей безпеки не допускається, тільки оригінальні запчастини.
• Норми будівлі — ДБН В.2.5-77, В.2.2-41, В.2.6-220, В.2.5-64 — це окремий рівень вимог, який документи виробника не замінюють. Місце котельні визначають ДБН: для шкіл і дитячих садків вбудовані, прибудовані й дахові котельні не допускаються (В.2.5-77, п. 4.9), а в нових котельнях газові котли не встановлюють у підвальних поверхах (п. 4.11).
• Чинність ДБН завжди звіряють на e-construction.gov.ua за датою редакції.

Нормативна база

Державні будівельні норми України

• ДБН В.2.5-77:2014 «Котельні» зі Зміною № 1: пп. 1.1, 1.2, 4.4–4.7, 4.9–4.11, 6.4, 6.8, 6.10–6.15, 13.4.8, 18.9, 23.4.
• ДБН В.2.2-41:2019 «Висотні будівлі. Основні положення»: пп. 14.2.1.1–14.2.1.4, 14.2.1.8, 14.2.1.14.
• ДБН В.2.6-220:2017 «Покриття будівель і споруд»: пп. 5.1.3, 5.6.1–5.6.2, 7.1.2–7.1.3, 13.4.
• ДБН В.2.5-64:2012 «Внутрішній водопровід та каналізація» зі Зміною № 1: пп. 8.5, 17.1, 19.8, 19.28, 21.15.
• ДБН В.2.5-75:2013 «Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування» зі Зміною № 1: п. 10.1.2.
• ДБН В.2.5-20:2018 «Газопостачання», ДБН В.2.5-67:2013 «Опалення, вентиляція та кондиціонування», ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об’єктів будівництва. Загальні вимоги» — на ці норми посилається ДБН В.2.2-41; у статті вони названі лише як перехресні посилання.
• НПАОП 0.00-1.26-96 згадано в п. 1.2 ДБН В.2.5-77; скасовано розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 166-р.

Документація виробника Viessmann

• Інструкція з проєктування, Vitodens 200-W, тип B2HA, 49–150 кВт, № 5799757, 04/2026.
• Технічний паспорт, Vitodens 200-W, тип B2HA, № 5832915, 4/2021.
• Інструкція з монтажу та сервісу, B2HA 49–60 кВт, № 5817698, 05/2023.
• Інструкція з монтажу та сервісу, B2HA 69–99 кВт, № 5817708, 05/2023.
• Інструкція з монтажу та сервісу, B2HA 120–150 кВт, № 5817703, 04/2022.
• Інструкція з монтажу димовідведення PPS, № 5792352, 02/2026.
• Інструкції з експлуатації: Vitotronic 100 (HC1B), № 5792359 і Vitotronic 200 (HO1B), № 5792427.
• Переліки робіт з технічного обслуговування: B2HA 49–60 кВт, № 4755042, 05/2023, B2HA 69–99 кВт, № 4755052, 05/2023 і B2HA 120–150 кВт, № 4755047, 04/2022.
• Сторінка Vitodens 200-W на viessmann.ua: перелік виконань і перевірка димових газів раз на три роки.
• Усі документи також доступні на порталі ViBooks Viessmann.