Будівництво котельні: повний порядок і норми будівництва, введення в експлуатацію

Замовник, який уперше будує котельню, зазвичай ставить питання так: «що для цього потрібно і скільки це триває». Відповісти однією цифрою не вийде. Побудувати й запустити котельню означає пройти чотири різні процедури, кожну зі своїм регулятором, своїм актом і своїми строками. Вони йдуть частково паралельно, а помилка в одній зупиняє решту.

Ще одна складність: майже все залежить від класу наслідків об’єкта. Для дахової котельні на 25-поверховому будинку і для котельні приватного будинку однакових лише загальні принципи. Форма документів, строки, вартість і навіть перелік учасників різні.

Нижче — повний порядок: від визначення класу наслідків і проєктування до пуску газу та першого технічного огляду обладнання. З посиланнями на чинні редакції актів, щоб кожну тезу можна було перевірити самостійно.

Чотири процедури, які не можна плутати

Перша — проєктування. Регулюється державними будівельними нормами: ДБН В.2.5-77:2014 «Котельні» та ДБН В.2.5-20:2018 «Газопостачання». Саме тут визначається, чи взагалі можливий обраний тип котельні на цьому об’єкті.

Друга — приєднання до газорозподільної системи. Регулюється Кодексом газорозподільних систем. Другою стороною виступає Оператор ГРМ.

Третя — набуття права на будівельні роботи та прийняття об’єкта в експлуатацію. Дві постанови Кабінету Міністрів від 13 квітня 2011 року: № 466 на вході в будівництво і № 461 на виході з нього. Другою стороною є орган державного архітектурно-будівельного контролю.

Четверта — введення в роботу та експлуатація обладнання під тиском. Регулюється Правилами № 333. І тут принципова відмінність від трьох попередніх: рішення ухвалює сам власник обладнання, без участі наглядового органу.

Ці процедури не шикуються в один ланцюг. Приєднання до газу можна вести паралельно з будівництвом. Але пустити газ на об’єкт, який не прийнято в експлуатацію, не вийде — і це головна точка, де сходяться всі чотири лінії.

Кількість процедур залежить від палива. Наведений набір повний для газової котельні; для твердопаливної відпадає приєднання до газу, для електричної — ще й вимоги до обладнання під тиском. Докладніше про це — в окремому розділі нижче.

Клас наслідків: вісь, від якої залежить усе

Клас наслідків визначає форму документа двічі — на початку будівництва і при прийнятті в експлуатацію.

• Об’єкти з незначними наслідками (СС1) та об’єкти, що будуються за будівельним паспортом: подання повідомлення про початок будівельних робіт, а потім реєстрація декларації про готовність до експлуатації.
• Об’єкти із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками: отримання дозволу на виконання будівельних робіт, а потім акт готовності та сертифікат органу ДАБК.

Різниця принципова. У першому випадку декларація реєструється безоплатно, орган перевіряє лише повноту даних. У другому додаються експертиза проєкту, акт готовності та платна видача сертифіката, а датою прийняття в експлуатацію є дата видачі сертифіката.

Як визначається клас

Порядок визначення встановлює ДСТУ 8855:2019 «Будівлі і споруди. Визначення класу наслідків (відповідальності)», чинний з 1 грудня 2019 року. Клас визначається незалежно за кожною з характеристик можливих наслідків відмови об’єкта:

• можлива небезпека для здоров’я і життя людей, які постійно перебувають на об’єкті;
• те саме для людей, які перебувають на об’єкті періодично;
• можлива небезпека для людей, які перебувають зовні об’єкта;
• обсяг матеріальних збитків і соціальних втрат;
• можливість припинення функціонування об’єктів енергетики та інженерних мереж.

Остання характеристика для котелень часто виявляється визначальною: відмова джерела теплопостачання здатна зупинити роботу мереж, і саме це піднімає клас вище очікуваного.

Якщо на об’єкті одночасно передбачається постійне та періодичне перебування людей, показник для тих, хто перебуває періодично, визначається як сума обох категорій. Це уточнення часто випускають з уваги під час розрахунку.

Числові межі класів

Таблиця 1 ДСТУ 8855:2019 задає межі за кожною з п’яти характеристик.

Характеристика	СС1	СС2	СС3
Людей постійно на об’єкті	до 50 включно	понад 50 до 400 включно	понад 400
Людей періодично на об’єкті	до 100 включно	понад 100 до 1 000 включно	понад 1 000
Людей зовні об’єкта	до 100 включно	понад 100 до 50 000 включно	понад 50 000
Можливий економічний збиток, м.р.з.п.	до 2 500 включно	понад 2 500 до 50 000 включно	понад 50 000
Рівень припинення функціонування мереж	об’єктовий	регіональний, місцевий	загальнодержавний

М.р.з.п. — мінімальний розмір заробітної плати, який щорічно встановлюють у Державному бюджеті України на поточний рік. Тобто грошовий поріг перераховується щороку і його треба брати актуальним на момент проєктування.

Хто вважається таким, що перебуває на об’єкті

Стандарт дає точні критерії, і саме на них найчастіше помиляються в розрахунках.

• Постійно перебувають — 8 годин і більше на добу та не менше ніж 150 днів на рік, загалом не менше ніж 1 200 годин за рік.
• Періодично перебувають — не більше ніж 8 годин на добу протягом не більше ніж 150 днів на рік, загалом від 450 до 1 200 годин за рік.

Під відмовою розуміють стан об’єкта, за якого його неможливо використовувати за функціональним призначенням.

Чому котельня майже завжди тягне клас угору

Найважливіша для теплопостачання норма — пункт 4.11. Небезпеку для здоров’я і життя людей, які перебувають зовні об’єкта, становить можливе порушення нормальних умов їхньої життєдіяльності більше ніж на три доби.

Під порушенням нормальних умов життєдіяльності стандарт розуміє, зокрема, відсутність питного водопостачання, водовідведення, електро-, газо- та теплопостачання в осінньо-зимовий період.

Для котельні це ключове. Якщо її відмова здатна залишити будинок або комплекс без тепла більше ніж на три доби в опалювальний сезон, до розрахунку йдуть не лише ті, хто перебуває в самій котельні, а всі мешканці або користувачі об’єктів, які вона живить. А там пороги вже інші: понад 100 осіб — це СС2, понад 50 000 — СС3.

Саме тому котельня рідко залишається об’єктом з незначними наслідками. Показник кількості людей у самому котельному залі мінімальний, але характеристика «люди зовні об’єкта» та рівень припинення функціонування інженерних мереж піднімають клас.

Практичний висновок: наявність резервного джерела теплопостачання або можливість швидкого відновлення напряму впливає на клас наслідків, а отже — на всю дозвільну процедуру. Це аргумент, який варто прораховувати ще на стадії концепції, а не після отримання відмови.

Випадки, коли клас встановлюється незалежно від розрахунку

Незалежно від класифікації за характеристиками, клас встановлюється не меншим ніж:

• СС3 — для об’єктів підвищеної небезпеки, ідентифікованих згідно із законодавством про об’єкти підвищеної небезпеки;
• СС3 — для житлових будинків умовною висотою від 73,5 м до 100 м;
• СС3 — для будівель невиробничого призначення умовною висотою понад 100 м;
• СС2 — для житлових будинків понад чотири поверхи;
• СС2 — для об’єктів другої категорії, які підлягають оцінці впливу на довкілля.

Практичний висновок для дахових котелень: якщо будинок вищий за чотири поверхи, сценарій із декларацією вже не застосовується. А оскільки дахові котельні найчастіше проєктуються саме для багатоповерхових комплексів, типовим для цього сегмента є маршрут через дозвіл і сертифікат.

Якщо розраховані під час розроблення проєктної документації класи не збігаються з тими, що зазначені в завданні на проєктування, до завдання вносять відповідні зміни.

Проєктування: що дозволяють будівельні норми

Два різні пороги потужності

У нормативній базі є два пороги, які постійно плутають, бо вони встановлені різними актами й для різних цілей.

ДБН В.2.5-77:2014 не поширюється на проєктування котелень з котлами та теплогенераторами продуктивністю до 0,2 МВт включно. Виняток — дахові котельні: вони проєктуються за цими нормами навіть за меншої продуктивності. Норми також не поширюються на котельні теплових електростанцій, пересувні котельні, електрокотельні та котельні з котлами-утилізаторами.

Правила охорони праці під час експлуатації обладнання, що працює під тиском (НПАОП 0.00-1.81-18), поширюються на обладнання під тиском вищим 0,5 бар, зокрема на опалювальні котли теплопродуктивністю більше 0,1 МВт. Вони не застосовуються до опалювальних котлів потужністю не більше 0,1 МВт, котлів з електричним обігрівом, проточних газових водонагрівачів.

Отже, котел на 150 кВт уже підпадає під Правила № 333, але ще не підпадає під ДБН В.2.5-77:2014. Це не суперечність — просто акти регулюють різні речі: перший експлуатацію, другий проєктування.

Сфера дії норм на котельні

ДБН В.2.5-77:2014 охоплює котельні незалежно від продуктивності — з паровими, водогрійними і пароводогрійними котлами та теплогенераторами з надлишковим тиском пари не більше 3,9 МПа й температурою води не вище 200 °C.

ДБН В.2.5-20:2018 встановлює вимоги до проєктування систем газопостачання, що забезпечують споживачів природним газом із надлишковим тиском не більше 1,2 МПа, а скрапленими вуглеводневими газами — не більше 1,6 МПа.

Обмеження для житлових будинків

Для житлових будинків допускається проєктування прибудованих та дахових котелень із водогрійними котлами й теплогенераторами з температурою нагрівання води не вище 115 °C. Дахові котельні — тільки на природному газі. Прибудовані можуть працювати на природному газі, твердому та рідкому паливі з температурою спалаху парів не нижче 61 °C у закритому тиглі.

Продуктивність дахових і прибудованих котелень для житлових будинків приймають не вище 5,0 МВт, з одиничною потужністю котла, що не має барабанів, не більше 1,25 МВт — з урахуванням резерву на потреби споживачів першої категорії.

Три заборони, які визначають саму можливість проєкту:

• не можна влаштовувати дві та більше дахові котельні на одній будівлі, а для секційних будівель — на одній секції;
• не допускається розміщення котелень, що безпосередньо примикають зверху або збоку до житлових приміщень квартир;
• не допускається розміщення котелень, що примикають або розташовані безпосередньо над чи під приміщеннями, розрахованими на одночасне постійне або тимчасове перебування більше ніж 50 осіб, а також над складами горючих матеріалів і приміщеннями категорій А і Б.

Обмеження для громадських будівель

Для громадських будівель, адміністративних і побутових будинків допускаються прибудовані, вбудовані та дахові котельні з водогрійними котлами до 115 °C. Продуктивність прибудованих і дахових — не вище 5,0 МВт.

Для вбудованих котелень діють окремі межі: 5,0 МВт при роботі на природному газі та рідкому паливі й 1,7 МВт при роботі на твердому паливі, за умови загального максимального виходу золи та шлаку в котельні не більше 150 кг/год.

Категорична заборона стосується чотирьох типів об’єктів. Прибудовані, вбудовані та дахові котельні не проєктуються для дошкільних навчальних закладів, навчальних закладів, закладів охорони здоров’я та відпочинку, а також закладів соціального захисту населення, крім центрів зайнятості. Для таких об’єктів залишається окремо розташована котельня.

Виробничі об’єкти

Для виробничих будівель допускається проєктування прибудованих, вбудованих і дахових котелень, причому продуктивність не нормується. Дахові й тут проєктують на природному газі з водогрійними котлами до 115 °C.

Це суттєва відмінність від житлового сегмента: стеля 5,0 МВт на виробничі об’єкти не поширюється.

Вимоги, що визначають вартість дахової котельні

Дахова котельня — найскладніший з поширених типів, і низка вимог ДБН прямо впливає на кошторис:

• приміщення виконується в єдиному об’ємі, без розділення по висоті міжповерховими перекриттями;
• у котельному залі вбудованих і дахових котелень на газоподібному чи рідкому паливі передбачаються зовнішні легкоскидні огороджувальні конструкції площею не менше 0,05 м² на 1 м³ об’єму приміщення;
• потрібно не менше двох виходів, розташованих з протилежних боків; за довжини приміщення до 12 м допускається один;
• вихід на загальну сходову клітку влаштовується через протипожежний тамбур-шлюз 1-го типу з підпором повітря у разі пожежі;
• конструкція покрівлі в місці розташування котельні та на відстані не менше 6 м від зовнішніх стін виконується з негорючих матеріалів;
• позначка низу прорізів, крім дверних, має перевищувати рівень прилеглого даху не менше ніж на 0,5 м;
• підлоги вбудованих і дахових котелень повинні мати гідроізоляцію з негорючих матеріалів, розраховану на висоту розливу води до 10 см; фальшпідлоги не допускаються.

Окремо — димова труба. Її висоту визначають аеродинамічним розрахунком, а потім перевіряють за трьома умовами: устя має бути вище зони вітрового підпору, але не менше ніж на 0,5 м гребеня покрівлі; вище гребеня покрівлі будівлі або її частин, розташованих у радіусі 25 м від центра труби, не менше ніж на 5 м; висота має забезпечувати умови розсіювання шкідливих викидів.

Шум і вібрація на верхніх поверхах — питання, яке ставить майже кожен покупець квартири в будинку з даховою котельнею. ДБН вимагає передбачати відповідні заходи, якщо обладнання є джерелом підвищеного шуму та вібрації. На практиці це віброоснови під котли, антивібраційні вставки на насоси та шумоглушники на пальники. Дахові котельні нашої конструкції на реалізованих об’єктах давали рівень шуму не більше 30 дБ.

Резервне паливо та електропостачання

Для котелень продуктивністю більше 25 МВт, де газоподібне паливо встановлено як основне, необхідно передбачати резервне паливо. Для котелень до 25 МВт включно резервне паливо, як правило, не передбачають; для таких котелень, віднесених до першої категорії, передбачають аварійне.

Установлення водогрійних котлів і теплогенераторів продуктивністю більше 10 МВт допускається тільки за умови, що котельня забезпечена двома незалежними джерелами живлення електроенергією.

Системи сигналізації загазованості, пожежна, охоронна, димовидалення, оповіщення про пожежу, пожежогасіння, евакуаційне та аварійне освітлення забезпечуються електроенергією за першою категорією надійності — незалежно від категорії самої котельні.

Сигналізація загазованості

Приміщення котелень обладнуються системами контролю та сигналізації загазованості оксидом вуглецю: сигналізатори спрацьовують при досягненні об’ємної частки CO 0,005 %. При використанні газоподібного палива додається сигналізація загазованості паливним газом — спрацювання при вмісті газів 20 % нижньої концентраційної межі розповсюдження полум’я.

Як вид палива змінює процедуру

Досі йшлося про загальні правила. Але паливо визначає і те, який тип котельні взагалі можна побудувати, і те, скільки процедур доведеться пройти. Різниця істотна: для електричної котельні з чотирьох процедур залишається дві.

Природний газ

Найширші можливості за розміщенням і єдине паливо, дозволене для дахових котелень. Водночас найдовший ланцюг: додається ціла процедура приєднання до газорозподільної системи з договором, технічними умовами, будівництвом мереж і пуском газу.

Обмеження за розміщенням: не допускається улаштування котлів на газоподібному паливі в підвальних і підземних поверхах, а на скраплених газах — ще й у цокольних.

Тверде паливо

Дахові котельні на твердому паливі не проєктуються — ні для житлових, ні для громадських, ні для виробничих будівель. Прибудовані для житлових будинків на твердому паливі допускаються.

Для вбудованих котелень громадських, адміністративних і побутових будинків діє знижена межа: 1,7 МВт проти 5,0 МВт на газі та рідкому паливі, за умови загального максимального виходу золи та шлаку не більше 150 кг/год.

Додаються цілі блоки вимог, яких немає в газовій котельні:

• місткість витратних складів палива — не більше 7-добової витрати при постачанні автотранспортом і не більше 14-добової при постачанні залізницею;
• запас у паливних бункерах кожного котла — не менше ніж на 3 години роботи для вугілля і не менше ніж на 1,5 години для фрезерного торфу та біопалива;
• склади біопаливних гранул передбачають у приміщеннях об’ємом не більше 150 м³, прибудованих до будівель котелень;
• за загального виходу золи і шлаку 150 кг/год і більше обов’язково застосовують механічні, пневматичні або гідравлічні системи золошлаковидалення;
• котельні на твердому паливі обладнують установками для очищення димових газів від золи, коли добуток вмісту золи на робочу масу палива та максимальної годинної витрати палива перевищує 5 000.

Практично це означає більшу площу, окремі приміщення під паливо та золу і додаткові узгодження щодо викидів. Рішення для приватних об’єктів описані в розділі твердопаливна котельня.

Рідке паливо

Ключовий поріг — температура спалаху парів 61 °C у закритому тиглі. Прибудовані котельні житлових будинків допускаються на рідкому паливі лише з температурою спалаху не нижче цього значення. Улаштування котлів на паливі з нижчою температурою спалаху, як і на газоподібному, не допускається в підвальних і підземних поверхах.

Обмеження щодо зберігання:

• у котельних залах окремо розташованих котелень, але не над котлами чи економайзерами, допускаються закриті металеві витратні баки місткістю не більше 5 м³ для мазуту та 1 м³ для легкого нафтового палива;
• для прибудованих і вбудованих котелень виробничих і громадських будівель загальна місткість витратних баків у приміщенні котельні не повинна перевищувати 1 м³;
• у приміщеннях, прибудованих до окремо розташованих котелень, допускаються резервуари загальною місткістю не більше 150 м³ для мазуту та 50 м³ для легкого нафтового палива;
• для прибудованих і вбудованих котелень громадських будівель передбачають окремо розташовані паливосховища, розраховані не менше ніж на 10-добову витрату палива.

Електродвигуни витяжних вентиляторів у котельнях на газоподібному паливі та на рідкому з температурою спалаху 61 °C і нижче мають бути у виконанні для вибухонебезпечних зон.

Електрика

Тут процедура найкоротша, і причина в тому, що два акти просто не застосовуються.

ДБН В.2.5-77:2014 прямо не поширюється на проєктування електрокотелень. Правила № 333 не поширюються на котли з електричним обігрівом. Зникає й уся процедура приєднання до газорозподільної системи.

Залишаються дві лінії: клас наслідків із подальшим набуттям права на будівельні роботи та прийняття об’єкта в експлуатацію. Натомість зростає вага іншого питання — потужності приєднання до електромереж і надійності електропостачання. Рішення цього типу описані в розділі електричні котельні.

Комбіновані схеми

ДБН допускають проєктувати котельні в комплексі з альтернативними джерелами теплової енергії — сонячними колекторами, тепловими насосами, теплогенераторами перетворення кінетичної енергії води в теплову, а також з котлами з електричним підігріванням та електричними водонагрівачами, зокрема накопичувальними. Допускаються й агрегати одиничної потужності не більше 25 МВт для когенерації та тригенерації.

Для процедури це означає, що визначальним залишається основне паливо: якщо в схемі є газовий котел, приєднання до газу проходити доведеться незалежно від наявності теплового насоса чи сонячних колекторів.

Газова частина: тиск, ПРГ і ввід

Класифікація за тиском

ДБН В.2.5-20:2018 поділяє газопроводи за робочим тиском на чотири групи: високого тиску І категорії — від 0,6 до 1,2 МПа; високого тиску ІІ категорії — від 0,3 до 0,6 МПа; середнього — від 0,005 до 0,3 МПа; низького — до 0,005 МПа.

Для теплових установок промислових підприємств і окремо розташованих котелень допускається використання газу тиском до 1,2 МПа, якщо такий тиск потрібен за умовами технології виробництва. У котельнях, розташованих у прибудовах до виробничих будівель, допускається тиск до 0,6 МПа включно.

Водночас прокладання газопроводів із тиском від 0,6 до 1,2 МПа не допускається в межах багатоповерхової житлової забудови населених пунктів, а також у місцях розташування і масового скупчення людей — ринків, стадіонів, торгових центрів, культових споруд.

Заборони на транзитні газопроводи

Забороняється прокладання транзитних газопроводів усіх тисків по стінах будинків дитячих установ, лікарень, санаторіїв, навчальних закладів, культурно-видовищних закладів дозвілля та культових закладів.

По стінах житлових будинків забороняються газопроводи середнього та високого тисків — за одним винятком: газопровід середнього тиску діаметром до 100 мм, призначений для газопостачання власної дахової котельні житлового будинку не нижче ІІІ ступеня вогнестійкості. Саме цей виняток робить дахові котельні технічно можливими.

Пункти редукування газу

Газорегуляторні пункти не допускається передбачати вбудованими і прибудованими до житлових будинків, а також розміщувати в підвальних та цокольних приміщеннях будинків будь-якого призначення.

Шафові ГРП з вхідним тиском до 0,3 МПа можна встановлювати на зовнішніх стінах дахових котелень за трьох умов одночасно: газ від ШГРП використовується лише для потреб котельні; будівля котельні та основна будівля, по стіні якої прокладається газопровід, не нижче ІІІ ступеня вогнестійкості; газопровід середнього тиску обладнано додатковим вимикаючим пристроєм, що забезпечує автоматичне відключення при аварійній розгерметизації.

За ДБН В.2.5-77:2014 не допускається розміщення газорегулювальних установок у приміщеннях вбудованих котелень, крім вбудованих у виробничі будівлі, та в дахових котельнях, розташованих у горищних приміщеннях житлових і громадських будівель.

Ввідний газопровід котельні

Ввідний газопровід вводиться безпосередньо в приміщення котельні. На підводі газу мають бути встановлені: ізолювальний фланець та вимикальний пристрій; запірний пристрій для автоматичного вимкнення подавання газу, розташований усередині приміщення котельні безпосередньо біля стіни; запірна арматура на відгалуженні до кожного котла.

Підключення інших споживачів газу до ввідного газопроводу котельні не допускається. Для котелень, розташованих вище першого поверху, рекомендується обладнувати ввідні газопроводи пристроями, що перекривають подавання газу при перевищенні максимальної розрахункової годинної витрати.

Газовикористовуюче обладнання продуктивністю більше 100 кВт у прибудованих, вбудованих та дахових котельнях житлових і громадських будівель повинно мати пальники з приладами автоматизованого контролю герметичності запірної арматури подавання газу.

Приєднання до газорозподільної системи

Оператор ГРМ, а не постачальник

Поширена помилка — вважати, що технічні умови видає постачальник газу. Кодекс газорозподільних систем розводить ці ролі. Оператор ГРМ на підставі ліцензії здійснює розподіл природного газу газорозподільною системою та функції оперативно-технологічного управління нею. Постачальник на підставі окремої ліцензії здійснює діяльність із постачання. Забезпечення приєднання об’єктів замовників віднесене до функцій Оператора ГРМ.

Із заявою про приєднання звертаються до Оператора ГРМ тієї території, де розташований об’єкт. Постачальника обирають окремо і пізніше.

Договір на приєднання і технічні умови

Приєднання здійснюється на підставі договору на приєднання, невід’ємною частиною якого є технічні умови приєднання. Технічні умови не видаються окремо від договору — обидва документи набувають чинності з дати повернення їх Оператору ГРМ підписаними замовником та за умови оплати вартості послуг з їх надання.

Технічні умови визначають вихідні дані для проєктування мереж зовнішнього газопостачання — від місця забезпечення потужності до точки приєднання, які будує Оператор ГРМ, — та вихідні дані для проєктування і будівництва мереж внутрішнього газопостачання від точки приєднання до газовикористовуючого обладнання замовника. До них входить також ситуаційний план розміщення ділянки газопроводу з точкою приєднання та прогнозованою точкою вимірювання.

Два поняття варто розрізняти. Місце забезпечення потужності — максимально наближене до об’єкта замовника місце на існуючому об’єкті газорозподільної системи. Точка приєднання — межа балансової належності між мережами зовнішнього та внутрішнього газопостачання. Від співвідношення між ними залежить тип приєднання та розподіл робіт.

Перелік документів є вичерпним

Кодекс встановлює виключний перелік документів, що подаються разом із заявою про приєднання: заповнений опитувальний лист за формою Оператора ГРМ; копії документів на право власності чи користування об’єктом та земельною ділянкою з графічним планом; копії документів, що посвідчують замовника або статус юридичної особи чи ФОП; документ про взяття на облік або реєстрацію відповідно до вимог Податкового кодексу; за потреби довіреність; для індивідуального опалення у прийнятому в експлуатацію багатоквартирному будинку — рішення комісії про відключення від централізованого опалення.

Кодекс прямо зазначає: Оператор ГРМ не має права вимагати від замовника додаткової інформації, крім передбаченої опитувальним листом та цим пунктом. Переліки «дозволів на використання газу» та «висновків про технічну можливість подачі газу», що трапляються в описах процедури, нормативної підстави не мають.

Стандартне і нестандартне приєднання

Стандартним є приєднання до діючих газових мереж об’єктів газоспоживання потужністю до 16 кубічних метрів на годину включно на відстань, що не перевищує 25 метрів для сільської та 10 метрів для міської місцевості по прямій лінії від місця забезпечення потужності до точки приєднання. Плата за стандартне приєднання встановлюється Регулятором.

Для котельні комерційного об’єкта ці межі майже завжди перевищуються, тому практично завжди йдеться про нестандартне приєднання. У цьому разі плата і строк визначаються додатковою угодою після розробки проєкту зовнішнього газопостачання та його кошторисної частини.

Приєднання вважається нестандартним і тоді, коли замовник визначає виконавцем проєктних робіт, будівельних робіт або робіт зі встановлення вузла обліку іншого суб’єкта, ніж Оператор ГРМ.

Право обирати виконавця

Опитувальний лист має містити положення, згідно з якими замовник має право обирати на свій розсуд виконавця проєктних і будівельних робіт з приєднання та робіт зі встановлення вузла обліку — серед суб’єктів господарювання, які мають право на провадження відповідного виду діяльності.

Саме тут проходить межа між тим, що обов’язково виконує Оператор ГРМ, і тим, що замовник може доручити підрядній організації: проєктування та будівництво мереж внутрішнього газопостачання, а також проєктування і монтаж самої котельні. Якщо замовник забезпечує підготовчі, проєктні, будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи самостійно і за власні кошти, вартість цих робіт не включається в розрахунок плати за приєднання.

Строки за Кодексом

• П’ять робочих днів з дня реєстрації заяви — на письмовий запит щодо уточнення даних, якщо документи подані не в повному обсязі.
• Десять робочих днів — на визначення типу приєднання та надання замовнику підписаних проєкту договору, проєкту технічних умов і рахунків.
• Три місяці з дня укладення договору — на стандартне приєднання, якщо роботи виконує Оператор ГРМ, з урахуванням графіка оплати.
• П’ятнадцять календарних днів — на погодження Оператором ГРМ проєкту зовнішнього газопостачання, розробленого замовником.
• Десять робочих днів — на підключення об’єкта після подання підтвердних документів про прийняття в експлуатацію мереж внутрішнього газопостачання.

Окремо варто пам’ятати про річний строк. Якщо протягом одного року з дати видачі технічних умов замовник не надасть проєкт на погодження і продовження строку не буде погоджено, Оператор ГРМ має право не враховувати зарезервовану за об’єктом технічну потужність при дефіциті потужності для інших замовників.

Початок будівельних робіт

Механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок, затверджений постановою КМУ від 13.04.2011 № 466.

Підготовчі роботи можуть виконуватися після набуття права на земельну ділянку відповідного цільового призначення та подання повідомлення про початок їх виконання. До підготовчих належать, зокрема, підготовка земельної ділянки, влаштування огородження будівельного майданчика, знесення будівель, вишукувальні роботи, улаштування під’їзних шляхів, підведення тимчасових інженерних мереж, винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень.

Будівельні роботи виконуються після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою або договору суперфіцію, та:

• подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт — для об’єктів СС1 та об’єктів за будівельним паспортом;
• видачі дозволу на виконання будівельних робіт — для об’єктів СС2 і СС3.

Для комплексів діє окреме правило: якщо до складу комплексу входять об’єкти з різними класами наслідків, а також об’єкти з одним класом, що за сукупними показниками перевищують встановлений для нього рівень, право на виконання робіт виникає після отримання документа як для об’єкта з вищим класом наслідків.

Підставами для відмови у видачі дозволу є неподання документів, необхідних для прийняття рішення, та невідповідність поданих документів вимогам законодавства — зокрема невідповідність цільового призначення земельної ділянки та наявність порушень містобудівних умов і обмежень забудови, включно з вимогами висотності, планувальними обмеженнями та охоронними зонами.

Якщо у встановлений строк дозвіл або відмову не видано, замовник звертається до ДІАМ для вжиття протягом десяти робочих днів заходів, пов’язаних з видачею дозволу або відмовою.

Прийняття об’єкта в експлуатацію

Як подаються документи

Документи подаються за вибором замовника: в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг або іншої системи, інтегрованої з ним, або в паперовій формі — особисто через центр надання адміністративних послуг чи поштовим відправленням з описом вкладення.

При поданні через ЦНАП адміністратор формує заяву в електронній формі, роздруковує і надає замовнику для перевірки та підпису. Програмні засоби Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва проводять аналіз на наявність помилок і повноту відомостей; у разі виявлення помилок формується протокол, який видається заявникові.

Декларація: СС1 і будівельний паспорт

Прийняття в експлуатацію об’єктів СС1 та об’єктів, збудованих за будівельним паспортом, здійснюється шляхом реєстрації органом ДАБК на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об’єкта до експлуатації.

Орган протягом десяти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту зазначених у ній даних і забезпечує внесення інформації до реєстру. У разі подання чи оформлення декларації з порушенням установлених вимог орган повертає її замовнику з письмовим обґрунтуванням причин — у той самий строк, що передбачений для реєстрації. Після усунення недоліків замовник може звернутися повторно.

Сертифікат: СС2 і СС3

Прийняття в експлуатацію об’єктів СС2 і СС3, а також комплексів, до складу яких входять об’єкти з різними класами наслідків, здійснюється на підставі акта готовності об’єкта до експлуатації шляхом видачі органом ДАБК сертифіката.

Орган протягом десяти робочих днів з дати подання заяви приймає рішення про видачу сертифіката або про відмову в його видачі. Сертифікат створюється виключно з використанням Реєстру будівельної діяльності. Рішення про відмову також виготовляється протягом десяти робочих днів, з обґрунтуванням причин.

Орган може звертатися за висновками до інших органів, зокрема до ДСНС щодо виконання в повному обсязі вимог цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки. Неподання таких висновків у встановлений строк не є підставою для продовження строку видачі сертифіката або відмови в його видачі.

Механізм виправлення помилок

Це положення варте окремої уваги, бо захищає замовника. Якщо орган ДАБК виявив недостовірні дані в декларації, він повідомляє замовника протягом одного робочого дня. Замовник протягом трьох робочих днів з дня отримання повідомлення — або з дня самостійного виявлення технічної помилки — зобов’язаний надіслати декларацію з виправленими даними.

Ключове: до замовника, який самостійно виявив допущену технічну помилку і подав виправлену декларацію в цьому порядку, штрафні санкції не застосовуються. Аналогічний механізм передбачено для виправлення технічної помилки в сертифікаті.

Оскарження

Рішення про реєстрацію чи повернення декларації, як і рішення про відмову у видачі сертифіката, можуть бути розглянуті Державною інспекцією архітектури та містобудування в порядку нагляду — без права реєстрації декларації чи видачі сертифіката — або оскаржені до суду.

ДІАМ розглядає скаргу у строк, що не перевищує 20 робочих днів. Про дату, час і місце розгляду замовника повідомляють не пізніше ніж за п’ять робочих днів. За результатами ДІАМ приймає рішення про задоволення скарги із зобов’язанням повторного розгляду документів або про відмову в задоволенні, і протягом трьох робочих днів повідомляє про це замовника та відповідний орган.

Особливості воєнного стану

Обидві процедури — і набуття права на будівельні роботи, і прийняття в експлуатацію — здійснюються з урахуванням особливостей, встановлених постановою КМУ від 24.06.2022 № 722.

Важливо розуміти обсяг цих особливостей. Базовий механізм вони не змінюють: декларація для СС1 і сертифікат для СС2 та СС3 діють як і раніше. Для котелень практичне значення мають три норми:

• на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування дозволяється перенесення строків виконання окремих видів робіт з оздоблення фасадів та благоустрою території, крім транспортних проїздів і пішохідних комунікацій. Замовник робить відповідний запис у декларації або акті готовності, зазначає перенесені роботи та визначає кінцеву дату їх виконання;
• зареєстровані повідомлення про початок будівельних робіт і видані дозволи, оформлені з урахуванням особливостей цієї постанови, є чинними до завершення будівництва;
• контрольне геодезичне знімання перед прийняттям в експлуатацію не здійснюється під час реставрації та капітального ремонту без зміни геометричних розмірів складових частин будівлі.

Обладнання під тиском: те, що починається після пуску

Облік веде власник

Уявлення про «реєстрацію котла в державному органі» не відповідає чинному порядку. Обладнання під тиском споряджається обліковим номером роботодавця і під цим номером обліковується в журналі обліку самого суб’єкта господарювання, у власності або користуванні якого перебуває. Облік здійснює працівник, відповідальний за справний стан та безпечну експлуатацію, або інший відповідальний працівник, призначений роботодавцем. Обліковий номер і дата запису вносяться до журналу нагляду або паспорта обладнання.

Тобто зовнішньої процедури реєстрації немає. Натомість у власника має бути налагоджений внутрішній документообіг: наказ про призначення відповідального працівника, журнал обліку, журнал нагляду, змінний і ремонтний журнали, виробнича інструкція для персоналу. Це те, що ми налагоджуємо в межах послуги експлуатації.

Пуск у роботу

Приймання в експлуатацію нововстановленого обладнання під тиском здійснюється згідно з вимогами нормативних документів, а пуск обладнання в роботу проводиться за наказом роботодавця на підставі результатів пусконалагоджувальних робіт і первинного технічного огляду котла.

Рішення про пуск ухвалює власник. Документа під назвою «акт допуску на промислову експлуатацію» чинне законодавство не передбачає.

На кожному введеному в експлуатацію обладнанні прикріплюється на видному місці табличка форматом не менше 300 на 200 мм із зазначенням дозволеного тиску або температури води та числа, місяця і року наступних внутрішнього і зовнішнього огляду та гідростатичного випробування.

Технічний огляд: склад і періодичність

Технічний огляд обладнання під тиском складається із зовнішнього огляду, внутрішнього огляду та гідростатичного випробування. При технічному огляді допускається використовувати методи неруйнівного контролю, зокрема метод акустичної емісії. Гідростатичне випробування проводиться тільки при задовільних результатах зовнішнього і внутрішнього оглядів.

Періодичний технічний огляд, за винятком трубопроводів пари та гарячої води, проводиться у строки, визначені експлуатаційними документами виробника, але не рідше:

• одного разу на 4 роки — зовнішній і внутрішній огляди;
• одного разу на 8 років — гідростатичне випробування.

Для трубопроводів пари та гарячої води встановлено окремий ритм: зовнішній огляд проводиться не менше одного разу протягом трьох років. Гідростатичне випробування для них проводиться перед пуском заново змонтованих трубопроводів, після відпрацювання нормативного строку експлуатації, після аварії, після ремонту із застосуванням зварювання та перед пуском після консервації понад два роки. Для парових котелень це окремий, часто недооцінений блок обов’язків.

Щорічні обов’язки власника

Чотирирічний цикл — не єдина періодичність, і саме про це згадують найрідше. Роботодавець зобов’язаний проводити обстеження обладнання під тиском не рідше одного разу на рік: гідростатичне випробування робочим тиском, внутрішній та зовнішній огляди. Для трубопроводів пари та гарячої води — зовнішній огляд.

Крім того, роботодавець самостійно проводить зовнішній і внутрішній огляди котлів та посудин після кожного очищення внутрішніх поверхонь або ремонту елементів, але не рідше ніж через 12 місяців, а також перед проведенням технічного огляду. Виявлені дефекти відповідальний працівник має усунути до надання обладнання для технічного огляду.

Реальний ритм обслуговування котельні — щорічний, а не раз на чотири роки. Саме він покладений в основу щорічного сервісного обслуговування.

Позачерговий технічний огляд

Правила визначають випадки, коли огляд проводиться позачергово: простій обладнання понад 12 місяців, демонтаж і встановлення на новому місці, ремонт основних елементів із застосуванням зварювання, заміна барабана або колектора, досягнення граничного строку експлуатації та аварія. У двох останніх випадках перед позачерговим оглядом має бути проведене експертне обстеження.

Роботи підвищеної небезпеки

Окремий режим стосується не об’єкта, а виконавця робіт. Дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки видає Державна служба України з питань праці та її територіальні органи згідно з Порядком, затвердженим постановою КМУ від 26.10.2011 № 1107.

Органу під назвою «Держнаглядохоронпраці» не існує з 2011 року: Держнаглядохоронпраці — Держгірпромнагляд — з 2014 року Держпраці.

Спрощений режим на період воєнного стану

Постановою КМУ від 24.03.2022 № 357 запроваджено тимчасовий порядок, що діє до дня припинення або скасування воєнного стану та протягом одного місяця після цього:

• машини, механізми, устатковання підвищеної небезпеки, зазначені у пунктах 2–9 групи А переліку, затвердженого постановою КМУ від 03.02.2021 № 77, експлуатуються на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці;
• види робіт підвищеної небезпеки, зазначені у пунктах 4, 7–9, 11–21, 23–27, 29 і 30 групи А додатка 2 до Порядку № 1107, виконуються на підставі такої самої декларації;
• строк дії документів дозвільного характеру, який закінчився в період воєнного стану, автоматично продовжується на період воєнного стану і протягом одного місяця після його припинення чи скасування.

Ключове обмеження випускають з уваги найчастіше. Суб’єкти господарювання, які набули право працювати на підставі декларації, зобов’язані не пізніше одного місяця після припинення чи скасування воєнного стану отримати відповідні дозвільні документи в порядку, строки та на умовах, передбачених законодавством. Декларація не скасовує дозвіл, а лише відкладає його отримання.

Чи потрапляє конкретне обладнання або вид робіт до спрощеного режиму, визначається переліком за постановою № 77 та додатком 2 до Порядку № 1107. Позицію слід звіряти за конкретним об’єктом.

Пуск газу: остання умова

Пуск газу в мережі внутрішнього газопостачання здійснюється Оператором ГРМ протягом п’яти робочих днів у міській місцевості та десяти робочих днів у сільській. Умови: укладений договір розподілу природного газу, набуті підтверджені обсяги газу на відповідний період і документальне підтвердження виконання вимог щодо технічного обслуговування мереж внутрішнього газопостачання.

Останнє підтверджується копією договору на технічне обслуговування або документом про наявність у замовника власної газової служби. Вимоги до технічної експлуатації визначають Правила технічної експлуатації систем газопостачання, затверджені наказом Міністерства енергетики України від 21.10.2024 № 402.

Практично це означає, що договір на технічне обслуговування має бути укладений до пуску газу, а не після нього. Об’єкт, у якого готове все інше, без цього документа газу не отримає.

Типові помилки, через які зупиняються проєкти

Неправильно визначений клас наслідків на старті. Якщо в завданні на проєктування зазначений СС1, а розрахунок дає СС2, змінюється весь ланцюг: замість повідомлення потрібен дозвіл, замість декларації — сертифікат, додається експертиза проєкту. Виявити це на етапі готового об’єкта означає втратити місяці.

Звернення до постачальника газу замість Оператора ГРМ. Заява про приєднання подається Оператору ГРМ. Звернення до постачальника на цьому етапі просто не має адресата.

Неповний або неточний опитувальний лист. Саме на його підставі Оператор ГРМ визначає тип приєднання. Помилка в заявленій потужності або даних про газове обладнання тягне перерахунок усього подальшого ланцюга.

Проєкт без урахування вузла обліку. Якщо технічними умовами точка вимірювання визначена в мережах внутрішнього газопостачання, проєкт має передбачати заходи з організації вузла обліку та кошторисну частину щодо їх реалізації, і в цій частині погоджується з Оператором ГРМ.

Прострочення річного строку на подання проєкту. Через рік після видачі технічних умов зарезервована потужність може бути не врахована при дефіциті потужності для інших замовників.

Відсутність договору на технічне обслуговування на момент пуску газу. Без документального підтвердження пуск не відбудеться, навіть якщо готове все інше.

Планування обслуговування за циклом «раз на чотири роки». Це призводить до пропуску щорічних обстежень, прямо покладених на власника обладнання.

Питання та відповіді

Коротко про головне

Побудувати котельню — це не один ланцюг, а чотири процедури з різними регуляторами. Наскрізна вісь між ними — клас наслідків об’єкта: він визначає і форму документа на початок робіт, і форму документа на прийняття в експлуатацію. Скільки саме процедур доведеться пройти, залежить від палива: повний набір стосується газової котельні.

Будівельні норми визначають, чи взагалі можливий обраний тип котельні: для житлових і громадських будівель діє стеля 5,0 МВт для прибудованих і дахових, заборона для навчальних, медичних і соціальних закладів, вимога природного газу для дахових. Для виробничих об’єктів продуктивність не нормується.

Приєднання до газу веде Оператор ГРМ на підставі договору, невід’ємною частиною якого є технічні умови. Перелік документів виключний, вимагати більше заборонено. Замовник має право сам обирати виконавця проєктних і будівельних робіт.

Прийняття в експлуатацію — декларація для СС1 і сертифікат для СС2 та СС3, з десятиденним строком розгляду в обох випадках і механізмом безштрафного виправлення власних технічних помилок.

Після пуску починається те, що триває весь строк служби: облік обладнання внутрішнім документом власника, пуск наказом роботодавця та два паралельні цикли обслуговування — щорічне обстеження силами власника і періодичний технічний огляд раз на чотири та вісім років.

Нормативна база

• ДБН В.2.5-77:2014 «Котельні», затверджені наказом Мінрегіону від 15.09.2014 № 252
• ДБН В.2.5-20:2018 «Газопостачання», затверджені наказом Мінрегіону від 15.11.2018 № 305
• ДСТУ 8855:2019 «Будівлі і споруди. Визначення класу наслідків (відповідальності)»
• Кодекс газорозподільних систем, постанова НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494 — zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15
• Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт, постанова КМУ від 13.04.2011 № 466 — zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-2011-п
• Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, постанова КМУ від 13.04.2011 № 461 — zakon.rada.gov.ua/laws/show/461-2011-п
• Деякі питання здійснення дозвільних та реєстраційних процедур у будівництві в умовах воєнного стану, постанова КМУ від 24.06.2022 № 722 — zakon.rada.gov.ua/laws/show/722-2022-п
• Правила охорони праці під час експлуатації обладнання, що працює під тиском (НПАОП 0.00-1.81-18), наказ Мінсоцполітики від 05.03.2018 № 333 — zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0433-18
• Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки, постанова КМУ від 26.10.2011 № 1107 — zakon.rada.gov.ua/laws/show/1107-2011-п
• Деякі питання виконання робіт підвищеної небезпеки на період дії воєнного стану, постанова КМУ від 24.03.2022 № 357 — zakon.rada.gov.ua/laws/show/357-2022-п
• Правила технічної експлуатації систем газопостачання, наказ Міненерго від 21.10.2024 № 402